Попереднього навчального року до підготовчої групи належали до 13,5 % школярів, а до спеціальної – до 2,7 %. Втім, кількість не зовсім здорових дітей зростає з віком. А ті, хто здорові, не спішать брати в руки м’яч. Але деякі вчителі не бояться викликів.

“У нас немає амбіцій досягти певного рівня літературної майстерності, здобути визнання. Мені цінно, щоб жінка, незалежно від досвіду письма, знань з літературознавства, могла писати, бо вона відчуває цю потребу, і робила це вільно, не боячись критики”, – каже Ольга Андріяшко.

Реєстрація на пробне тестування триває. Цьогоріч здавати можна лише один предмет. Зате потім можна завантажити тестові зошити з усіх предметів.

Під скатертину кладуть ножиці, пере­в’язані стрічкою (щоб половик не крав кури), часник (на здоров’я), гроші й отаву, яку потім зберігають весь рік. Коли протягом року починається сильна гроза, цю отаву палять, щоб стихія оминала хату

Пам’ятаєте, як у дитинстві чекали прихід святого Миколая, як завмирало серце, коли зранку відгортали подушку? А що відчували, коли дізналися, що все це – неправда? Перед завданням зруйнувати казку одного дня постають усі батьки.

Щоб милуватися картинами, не треба бути колекціонером чи знавцем. Що висить у вашій вітальні?

14 листопада відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Лікарі кажуть: лише половина хворих на діабет знає про це

За словами директорки “Люм’єра”, відвідуваність зараз впала на 70%. Частково вплинули відкладені прем’єри, частково – побоювання глядачів. Але в кінотеатрі дотримуються всіх вимог, навіть дистанції між глядачами в залі.

Для першого дезінфектора використали баночку від чіпсів, розпилювач води для вазонів і плату моделі для гуртка робототехніки Arduino. Потім діти переконували, наскільки це дієво, складали кошторис. У результаті – перемогли.

Недавно в Новошині згоріла церква – пам’ятка архітектури. Щороку Прикарпаття втрачає дерев’яні храми. Вони ховаються по різних селах і публічно про них заговорять хіба після пожежі.

Івано-Франківськ заливає щоразу – як пристойний дощ, так і пливемо. Автівки майже по вікна у воді, на вулицях як не ріки, то потічки. Новий колектор на Надрічній обіцяли ще три роки тому, але, не повірите, бракує грошей.

Чергову пам’ятку у Франківську перебудовують – бо аварійна. Тим часом інші стоять або вже видозмінені, або все ще з оббитими фасадами. Місто каже: раз приватна власність, значить це проблеми господарів.

Між прилавками заховалася кав’ярня. Офіціант приносить міцний час у малих склянках-тюльпанах, баклаву – солодку аж до зубного болю. Звуковий супровід до трапези – голосний спів муедзина з сусідньої мечеті.

Уряд обіцяв допомогти, президент і прем’єр прилітали на місце – співчували та обіцяли. Постраждалі від повені кажуть – виділених грошей точно не вистачить.

33-річна Роза Саркісян уродженка Нагорного Карабаху, вірменка, яка виросла в Харкові, а зараз мешкає у Франківську. Вона уже пів року працює в обласному драмтеатрі та має своє бачення.