Івано-Франківська міськрада проголосувала за підвищення цін на харчування дітей у школах та дитсадках. Та батьки мало вірять, що це якось вплине на якість їжі.
Кажуть, їхні чада все частіше скаржаться на несмачні обіди в шкільних їдальнях. Натомість у міському департаменті освіти запевняють – харчування дітей на постійному контролі влади.
Хто і скільки заплатить
У п’ятницю, 15 грудня, депутати Івано-Франківської міської ради одноголосно і без обговорення вирішили підвищити ціни на харчування дітей у дитсадках і школах міста. Міські обранці так квапились розглянути всі питання порядку денного, що навіть не заслухали доповідь з цього приводу директора департаменту освіти і науки Ігоря Смаля.
У рішенні міськради «Про розмір плати за харчування дітей у закладах дошкільної освіти Івано-Франківської міської ради» зазначається, що вартість підвищують «з метою забезпечення власних доходів спеціального фонду». Людською мовою це означає, що саме в садочках самі батьки платитимуть за їжу більше, аби наповнити місцевий бюджет.
Читайте також: У Франківську мерія б’є на сполох: наркотики для школярів доступні, як ніколи (ВІДЕО)
Відтак, батьки дітей від 3 до 7 років, які відвідують дитсадки, платитимуть за харчування 20 грн на день. В 16 грн обійдеться їжа для діток до трьох років. Досі було 15 і 12 грн відповідно. А 12 грн тепер будуть платити лише сім’ї, що мають двійнят від трьох до семи років, раніше це коштувало їм 9 грн на день.
22 грн платитимуть за харчування у дитячих садочках санаторного типу для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи та органів травлення. 29 грн – у дошкільних групах санаторних закладів для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції. Щоправда, батьки, чиї дітки у ясельних групах такого дитсадка, платитимуть за день 22,5 грн. Знову ж таки у 2016-17 роках ці суми були 18,6 грн, 24,5 грн і 18,4 грн.
Багатодітні батьки платитимуть 50 %. Окрім того, є кілька пільгових категорій, які будуть харчуватися безкоштовно. Їхній перелік залишився незмінним.
Що ж до підвищення вартості сніданків та обідів для школярів, то наразі мова – лише про ті категорії дітей, які харчуються за кошти міського бюджету. Тобто, якщо раніше міськрада за сніданок одного учня платила 11 грн, а за обід 14 грн, то з наступного року – 15 і 20 відповідно. Батьківські гроші депутати наразі не чіпають, принаймні поки що.
Пільговиків побільшає
На сьогодні в Івано-Франківську за кошти міського бюджету харчуються понад 3 тис школярів 1-11 класів. Однак, у департаменті освіти кажуть, що точну кількість назвати важко, позаяк батьки постійно доносять довідки про те, що їхня сім’я є малозабезпеченою.
«Враховуючи звернення батьків, з 2018 року до категорій, які будуть харчуватися за кошти місцевого бюджету, ми включили дітей з багатодітних сімей, – розповідає головний спеціаліст з питань загальної середньої освіти Світлана Бойчук. – Таких дітей у нас ще є понад 3 тис і з наступного року вони будуть забезпечені сніданком. Тож можемо говорити, що близько 7 тис школярів у 2018 році будуть харчуватися за бюджетні кошти».
За попередніми підрахунками, це обійдеться місту в понад 20 млн грн. Та позаяк харчі подорожчали, довелося підняти і вартість на їжу. Що ж до батьків, які харчують дітей власним коштом, то Світлана Бойчук не відкидає того, що їм теж доведеться платити більше.
«Підприємці, які виграють тендери на харчування у школах, повинні на батьківських зборах вибрати оптимальні варіанти меню, – пояснює Бойчук. – Можливо, навіть треба буде провести спеціальне анкетування, щоб визначити ті страви, за які батьки готові платити. Однак, у першу чергу харчування має бути якісне, тому в кожній школі створені комісії громадського контролю».
Ціна якість не покращить
Член громадської ради при міському департаменті освіти та науки Петро Хмельовський вважає, що рішення міськради ніяк не вплине на покращення якості харчування. Каже, ціни піднімали вже неодноразово, але за великим рахунком це ніяк не відображалося в дитячих тарілках. Окрім того, представників їхньої громадської ради ніхто й не запрошував до обговорення цього питання.
«Нас дуже хвилює те, що рішення прийняли без обговорення з батьківською громадськістю, – говорить Хмельовський. – Встановили ціну 20 грн. А чому не 25? На основі чого проводили розрахунки? Вважаю, як тільки підвищать ціну на харчування дітей пільгових категорій, то й інші батьки будуть змушені платити більше. Тобто зараз міська рада робить насправді ведмежу послугу. Водночас ніхто не говорить про те, що якість продуктів покращиться. Скоріш за все, наші діти й надалі будуть їсти буряк, картоплю і тефтелі з підливою».
Якість продуктів на першому місці і в голови ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яни Вершиніної. За її словами, підняття вартості харчування – виправдане, бо нині ростуть ціни на продукти. Однак вважає, що разом з тим мусить покращуватись і меню дітей. Натомість, каже вона, в багатьох закладах освіти Франківська харчування як було нікудишнім, таким і залишається.
До теми: Антисанітарія та 13 ящиків тістечок, заборонених до реалізації: у Франківську перевірили харчування у ЗОШ №10
«Щороку в місті трапляються випадки отруєнь, – говорить Вершиніна. – Побільшало конфліктів на цю тему, все більше батьків відмовляються від харчування у школах і дають дітям контейнери зі своєю їжею. Тому ціна ціною, а якість харчування бажає кращого. Тим більше сьогодні за харчування батьки платять готівкою і невідомо, куди й кому ці гроші йдуть. Бо ж жодна школа не дає ніякої квитанції, що ми заплатили за харчування своєї дитини. І якщо трапляються якісь неприємні ситуації, ми не маємо доказу того, що дитина харчувалася саме там».
Виправити ситуацію, на думку Мар’яни Вершиніної, можуть спеціально створені рахунки, на які батьки перераховуватимуть гроші за обіди своїх дітей. Каже, про це вже неодноразово говорили міському голові Руслану Марцінківу і директору департаменту освіти Ігорю Смалю, та реакції досі немає.
«У січні 2018 року ми обов’язково відновимо перевірки шкільних їдалень Івано-Франківська, – розповідає жінка. – На сьогодні вже маємо багато скарг на ЗОШ № 12. Але було б добре, аби нас підтримував департамент освіти. Минулого року ми виявили в одній із шкіл котлети з пліснявою, але, як з’ясувалося, з підприємцем навіть неможливо було договір достроково розірвати, бо це не було прописано в угоді. Нам потрібний механізм впливу».
Норми змінюються
За даними Центру медичної статистики міністерства охорони здоров’я, щороку медики діагностують ожиріння додатково у 15,5 тис дітей. Зважаючи на невтішну статистику, МОЗ вперше за 18 років переглянув принципи збалансованого харчування. При цьому особливий акцент був зроблений на харчуванні дітей і підлітків. Тож по ідеї, ці норми мають бути втілені в життя через зміни раціону в дитсадках та школах.
Отже, згідно з новими нормами харчування (порівняно з рекомендаціями 1999-го року) дітям необхідно вживати менше жирів і вуглеводів. Приміром, якщо раніше для дітей від 1 до 3 років добова норма жирів становила 53 грами, а вуглеводів – 212 грамів, то тепер – 44 і 194 відповідно. Вважається, що енергії дітям у цьому віці потрібно менше – не 1540, а 1385 кілокалорій.
А дітям від 7 до 10 років вуглеводів потрібно 295 грамів замість 365, тобто на 70 грамів менше, а добова норма жирів залишилася незмінною – 70 грамів. Також дітям цього віку рекомендується вживати менше білків – 72 грами замість 78, причому збільшити частку тваринних (з 39 до 51 грамів на добу). І тут вважають, що енергії дітям 7-10 років потрібно не 2400, а 2100 кілокалорій.
До теми: У Франківську батьків просять повідомляти про порушення харчування дітей у департамент освіти
Водночас, згідно з новими рекомендаціями, добові норми мінеральних речовин у їжі дітей майже не змінилися. Виняток становить хіба що потреба в йоді – дітям від 1 до 3 років його потрібно більше, ніж вважалося раніше – 90 мікрограмів замість 70, а підліткам 14-17 років навпаки менше – 150 мікрограмів замість 200.
Добова потреба у вітамінах, на думку фахівців, у дітей також інша – їм потрібно менше вітаміну А та більше вітаміну D. Наприклад, дітям від 7 до 10 років рекомендується 500 мікрограмів вітаміну А замість 700 та 5 мікрограмів вітаміну D замість 2,5. Підліткам же потрібно 600 мікрограм вітаміну А замість 1000, і 5 мікрограм вітаміну D замість 2,5.
У Держпродспоживслужбі окремо акцентують, що дітям слід їсти менше солодкого (швидких вуглеводів), а підліткам – більше білкової їжі (м’яса) для кращого росту і нарощування м’язової маси і менше жирів (особливо сала і масла), і також менше вуглеводів – каш, хлібу, солодощів.
Comments are closed.