Минулої п’ятниці в Івано-Франківську презентували проєкт зони відпочинку на Вовчинецьких горах.
Нині територія там не дуже пристосована, але обіцяють, що скоро все зміниться. Будуть оглядові майданчики, гойдалки, фотозони. Обіцяють і веломаршрут, пише Репортер.
З видом на Франківськ
«Наш проєкт розпочався ще у червні 2018 року, – каже архітекторка Ірина Чолій. – Він триватиме до березня 2021 року. Все проводиться в рамках проєкту «Управління і використання міських лісів як природної спадщини в містах Дунайського регіону». Але ми все так спланували, щоб закінчити грубі роботи десь взимку. Не побоюсь сказати, що речі, які ми придумали, в якійсь мірі для Івано-Франківська унікальні».
Проєкт насправді глобальний, тож його розділили на три частини. Перша – лісова рекреаційна зона для дітей і велосипедистів. Друга – оглядові майданчики. Третя – маркування веломаршруту.
«Ми виділили для себе кілька основних характеристик, – розповідає Чолій. – Перша – це антивандальність. Для міста це болюча тема, погодьтеся. Тому мінімізували кількість речей, які легко поламати. Наступний крок – еко-матеріали. Про пластик чи ще якісь штучні вироби взагалі не йдеться. Вирішили використовувати виключно дерево й метал. Усе, що спроєктували, має бути безпечним і доступним».
У проєкті, хвалиться Ірина Чолій, намагались креативити на кожному кроці, робити щось унікальне для Франківська, але водночас цікаве. Одним із найважливіших пунктів є облаштування ландшафту.
«Наприклад, візьмемо лісову локацію. Хто хоча б раз був на пагорбі, той знає, в якому вона стані, – говорить архітекторка. – Територія привітна, рівнинна. Акцент зробили на сім’ях, дітях і велосипедистах. До речі, тут починається і веломаршрут. Для дітей буде зона з пеньків, де вони зможуть собі навчатися на свіжому повітрі чи гратися, а ввечері грітися біля вогнища. Такий собі амфітеатр. Тут є спортивний комплекс, накриття, аби сховатися від дощу. Ми навіть думаємо, що місце ідеально підійде, щоб тут заночувати у спальнику. Таке враження, що сам ландшафт показував, що й де розташувати».
Читайте: Школи одягають маски. Усі деталі про новий навчальний рік у Франківську
Така ж історія з оглядовими майданчиками. Наприклад, локація перша. Тут вже є лавочки зі спинками для посиденьок. Поруч – стаціонарний бінокль і фотозона з написом Ivano-Frankivsk. Це місце більше розраховане для відпочинку та насолоди від краєвиду.
«Територія і нині є, а догляду нуль, – продовжує Ірина Чолій. – Люди активно користуються, їздять, влаштовують пікніки. Та якби все було оформлено під відпочинок, сюди б приїжджало в рази більше туристів. Хочу додати пару слів стосовно автомобілів – хочемо, аби люди залишали автівки внизу. Якщо вони почнуть підніматися пішки, тоді територія буде зеленіша і менш займана».
На другій оглядовій локації, окрім лавочок, є й столики. Вони розміщені на спеціальних терасах. Там же – гойдалка.
«Думаю, гойдалка з видом на Франківськ – це одне задоволення, – сміється Чолій. – Усі локації ми відгороджуємо від дороги, для безпеки та комфорту. Біля кожного паркану є велостійки. Третя локація розташована найдальше. Вона високо, тому звідти дуже добре видно річку. Можна позасмагати, а потім зійти вниз і скупатися. Завершуємо екскурсію веломаршрутом. Ми хочемо зробити маркування, яке буде перетинати Добровляни, Колодіївку та замикатися знову Вовчинецькими горами. Роботи – купа».
Догодити всім
«Реалізація нашого проєкту відбувається за підтримки Дунайської Транснаціональної програми, – каже менеджерка проєкту Уляна Сидор. – Загальний його бюджет – 2 млн 788 тис євро. Але це бюджет на усі міста, а їх є 11 і ще чотири асоційовані партнери. Саме для Івано-Франківська – 213 675 євро. Ці кошти виділяють, ми робимо те, що маємо, а потім 15 % балансоутримувач – тобто, міськрада – повертає ЄС. Проєкт двічі заморожували. Виникали труднощі з документами, погодженнями й підписами. Ніби формальні речі, але затягнулося на два роки».
За словами Уляни Сидор, вони разом з партнерами багато разів зустрічалися з владою міста, лісівниками, влаштовували воркшопи, дізнавалися багато інформації про ту чи іншу локацію, купу разів приходили на пагорб особисто.
«Це був такий собі аналіз місцевості, відпочивальників – за потребами. В результаті склали для себе повну картину – що, де, як має бути, – пояснює Уляна Сидор. – Це вже завершальна презентація проєкту, тут зібрані всі ідеї та скомпільовано все докупи. Але найближчим часом ми ще хочемо зробити конкурс для архітекторів і дизайнерів. Можливо, нам підкинуть якісь ідеї чи вкажуть на помилки. Ми відкриті до цього».
Цікаво також: Франківськ міняють мешканці. Як покращити свій мікрорайон і чого бракує місту
Також проводили опитування серед людей, які часто бувають у цій місцевості. Здивувалися, що багато хто пропонував навіть бізнес-ідеї. Але це все з часом.
«Далі буде видно, можливо, цей проєкт потягне за собою й облаштування інших лісових місцевостей Івано-Франківська. Зробити план і дизайн – це лише один бік монети, – говорить менеджерка проєкту. – Наприклад, Вовчинецький пагорб – це замовник національного значення. І це вже технічній бік, бо треба діяти в рамках законодавства й нічого не порушити. Декілька локацій ми таки викинули зі списку, бо там усе переробити на свій лад просто неможливо.
До стратегічного плану проєкту входять і велосипедисти. Адже багато людей катаються сім’ями для власного задоволення. А ще є спортсмени, що займаються там уже професійно. Це може створювати певні труднощі. Але, за словами Уляни Сидор, такі ж проблеми є і в партнерів проєкту, тому всі нюанси підігнали під одну планку – спробували догодити всім.
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.