Днями на площі Ринок у Франківську почали вкотре облаштовувати паркувальну зону – нанесли нову розмітку, а під саму ратушу втулили страшну буду. Її згодом таки пересунули. А от автівок на площі побільшало.
Мер щоразу нагадує, що в нас має бути місто для людей, а маємо?
В центрі ґаздують автівки
Ще на початку цього року франківців збирали, аби обговорити можливі варіанти капремонту Галицької – від ратуші до рогу з Дністровською. Представники комунального і транспортного департаментів говорили про пішохідну зону, громадський простір та просили вносити пропозиції. Згадали тоді й розкопки Галицької брами. Йшлося, що проектно-кошторисна документація вже на підході, роботи хотіли розпочати і завершити ще у 2018-му.
Поговорили та й розійшлися. Нині браму хоч й іншу – Тисменицьку – розкопали. А на тому відрізку Галицької, який мали зробити для людей, знову ґаздують автівки. У мерії площу Ринок поки віддати пішоходам не готові. В управлінні транспорту і зв’язку кажуть – не можуть запропонувати водіям інших паркомісць. А автівки десь ставити треба.
«Звісно, що паркування в пішохідній зоні трохи некоректне. Але якщо виходити з того, що в нас в центрі є два чи, навіть, три великих ринки, то виходу немає, – говорить Олег Ганчак, начальник управління транспорту і зв’язку (УТіЗ). – Було б чудово забрати автівки і паркомісця та зробити центр пішохідним. Але треба запропонувати альтернативу. Раніше велася мова про багаторівневу парковку біля Білого дому, Укртрансгазу. Ці моменти і зараз обговорюються. Але я не маю зараз підстав, на жаль, чітко та впевнено сказати, що все добре і ми маємо можливість відмінити прийняте у 2015 році рішення і говорити про відміну паркування біля ратуші».
До теми: В Івано-Франківську з’являться інспектори паркування (ВІДЕО)
Йдеться про рішення виконкому зробити паркування у місті або автоматичним, або безплатним. Тоді планували дві паркувальні зони, які мала обслуговувати лиш техніка і жодних людей. Решта ж майданчиків мали бути безкоштовними. Вже тоді планували заїзди та виїзди із шлагбаумами та паркоматами та автоматичну видачу талонів.
Аби шлагбауми не створювали затори, виконком пропонував навіть застосувати систему зчитування номерів автівок на в’їзді, яка б підраховувала і тривалість перебування, і вартість. Та за три роки змінилося кардинально все. Вартість години паркування зросла вдвічі, зон стало чотири, люди в зелених жилетах і далі збирають з водіїв готівку, і немає значення – є паркомат поряд чи немає. А підприємець Микола Гавриляк, який у 2016 році виграв конкурс на першу паркувальну зону, навіть вирішив розірвати договір і відмовитися від такого, здавалося б, вигідного бізнесу.
Оператори рахують гроші
На сесії міської ради у червні цього року міський голова Руслан Марцінків вкотре наголосив, що центр має бути пішохідним. Тим більше, що на вулицю Лесі Українки після реконструкції вирішили автівки не пускати. Таку ж практику намагаються впроваджувати на Тринітарській і Станіславській.
А от із площею Ринок все стабільно. У серпні вона отримала нового розпорядника. Міська рада провела конкурс на чотири лоти. До першого увійшли площа Ринок та вулиці Шеремети-Старозамкова. В сумі – 60 паркомісць. До лоту № 2 – вулиці Лепкого, Мельника, Гнатюка і Франка. В сумі на 169 місць. До лоту № 3 – вулиці Мазепи, Бельведерська, Шевченка на 108 паркомісць. А до лоту № 4 – вулиці Василіянок, Грушевського, Курбаса, Заклинських та Панаса Мирного на 72 місця.
Переможця обирали за найбільшою відсотковою ставкою, яку пообіцяє підприємець. ФОП Сочавська Уляна Петрівна вказала на конкурсі, що готова сплачувати місту 40 % доходу і отримала перший лот – площу Ринок та вулиці Шеремети-Старозамкова. За цю зону вона змагалося із ТОВ «Галичина Парк-Сервіс», що обіцяло 21 %, але було створене за 10 днів до конкурсу. Три інші лоти отримав ПП «Ярко ІФ», який до конкурсу вже обслуговував паркувальну зону № 2. Він готовий сплачувати 11 % від доходу.
Читайте також: 40 тис грн за неналежне паркування і дві евакуйовані автівки – у Франківську розповіли про паркомісця осіб з інвалідністю
В УТіЗ кажуть, за 2017 рік «Ярко ІФ» сплатив 307 тис грн за користування комунальною землею і ще близько 50 тис грн у зоні № 2 – відсотку з паркування. Гавриляк сплатив минулого року за землю 100,5 тис грн, за паркування у зоні № 1 – близько 30 тис грн. А ФОП Петришин Д. Я. за паркувальну № 3 сплатила до міського бюджету 135 тис грн відсотків та 193 тис грн оренди. Тож Ганчак підсумовує: як не крути, а для міста парковки – вигідна справа.
Варто зазначити, що минулого року зон було лише три. І розподілили їх наступним чином. Під лотом № 1 були парковки в історичному центрі: частина площі Ринок, Базарна-Старозамкова, Галицька (від Новгородської до ресторану «Франко»), загалом 68 паркомісць. Лот № 2 – це 14 майдачників: Грушевського, Незалежності, Дністровська, Вагилевича, Галицька тощо, загалом на 263 паркомісця. Лот № 3-11 майданчиків: Міцкевича, Лесі Українки, Привокзальна, Шопена, Тичини, Північний Бульвар і т. д. – загалом 233 місця.
Обирати прогресивні приклади
Андрій Коман, співзасновник франківського проектно-консалтингового бюро Urban Consulting Group каже, архітекторам і урбаністам, звісно, очевидно, що центр мусить бути вільним від автівок.
«З одного боку нам потрібні в центрі місця для паркування, а з іншого – це дуже нераціональне використання площі. Зазвичай місця для парковок влаштовують уздовж вулиць. Але коли ми говоримо про центральні площі, парковки – не найкращий вихід, – каже Коман. – У центрі Франківська – велика кількість адмінзакладів, є ринки, магазини. Звісно, що людям треба десь залишати автівки. Але треба розуміти, що одне паркомісце займає 12 м2. Це міська комунальна земля, яка належить усім мешканцям міста і в центрі вона надзвичайно дорога. Використовувати її під парковку – це, напевно, один з найменш продуктивних і раціональних способів. Навіть якщо це будуть красиві відреставровані пішохідні вулиці, вони будуть притягувати туристів, стимулювати розвиток комерції. І як варіант, можна будувати багаторівневі парковки, але треба врахувати економічну складову – чи готовий інвестор збудувати паркінг і чи буде той окуповуватися».
У Франківську є достатньо платних парковок, а люди все одно шукають, де заїхати у двори чи на тротуари і не хочуть платити. Крім того, заїхати на п’ятий рівень, дійти до паркомата, заплатити, а потім спускатися бетонними коридорами займе тільки ж часу, якщо залишити автівку трохи далі і пройти свіжим повітрям, пояснює Андрій Коман.
До теми: Франківців об‘єднає річка і пішохідний центр – репортаж з архітектурного фестивалю
«Думаю, у Франківську багаторівневий паркінг не працюватиме. Якби це було прибутковим, цим вже хтось зайнявся. Інший варіант – будувати такий паркінг за гроші міста. Але тоді більш розумно за ці гроші купити 50 тролейбусів, – говорить він. – Ця парковка на площі Ринок – це буквально до сотні паркомісць, які з легкістю можна знайти на існуючих вулицях за рахунок оптимізації дорожнього руху».
Андрій Коман розповідає, що з 1 вересня запрацювали нові державно-будівельні норми, за якими дорожня смуга тепер має не 3,75 м, а три метри. Якщо зараз змінити ширину смуг під нові нормативи, фактично на кожній вулиці можна буде облаштувати парковки уздовж дороги. І це буде коштувати копійки. Тим більше, підлаштовувати інфраструктуру під нові норми й так потрібно.
Пояснює, що проблема надмірної кількості транспорту є актуальною для будь-якого міста світу. І кожне намагається її вирішувати по-своєму. А при неправильному підході такі дії можуть призводити й до погіршення ситуації. Як от, найбільш поширена помилка у боротьбі із заторами – це розширення доріг.
Каже, треба стимулювати людей не користуватися приватним транспортом. А для цього – розвивати транспорт громадський, велоінфраструктуру і пішохідну інфраструктуру. Тоді можна ту ж відстань подолати комфортно, безпечно і без автівки. Бо, хоча автівка надає більшу свободу в діях і мобільність, але поїздки на невелику відстань є все ж непродуктивними.
«Франківськ – компактний і невеличкий. Його можна порівняти із потягом Івано-Франківськ-Київ. Якщо поміряти довжину 20 вагонів, то він якраз буде по довжині такий, як наш центр. І пройтися вздовж потяга пероном немає великих проблем. Тож і пройтися красивим і затишним центром теж не буде проблемою, – пояснює Коман. – Звичайно, що потрібно наш невеликий за розмірами центр розвивати як пішохідний, як це роблять у розвинених країнах. Є й приклади неправильного розвитку у країнах третього світу. Але не думаю, що варто на них рівнятися».
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.