Стара добра Австрія у багатьох асоціюється із кавою по-віденські та струдлями. Останні випікали у приватних пекарнях, і в Станиславові теж. Умови праці там були важкі, робочій день тривав 14-16 годин, платили копійки.
На початку ХХ століття тутешні пекарі організували профспілку й вирішили боротись за свої права. З Відня прибув представник центральної профспілки та закликав страйкувати, пише Репортер.
Пекарі висунули наступні вимоги: більша зарплата, коротший робочий день, гігієнічні умови, недопустимість рукоприкладства щодо молоді. Страйковий комітет дав власникам пекарень три дні на роздуми, але ті просто відхилили всі пункти. Тоді розпочався страйк.
Але пекарні не зупинились. Господарі, їхні дружини й діти самі стали до печей. Час минав, працівники сиділи вдома без грошей, дружини щодня довбали їх, що нічим годувати дітей. Через шість тижнів віденський профспілковий функціонер поїхав додому, а більшість пекарів повернулись до роботи на ті самі важкі умови. Підприємці нічим не поступилися, ще й звільнили весь страйковий комітет.
Тоді без роботи залишився і єврейський юнак Александр Гранах, який працював у пекарні Петроградського на Зосиній Волі. Він виїхав до Львова, де записався у театральну трупу. Пізніше мешкав у Європі та США, став кінозіркою — фільм «Ніночка» 1939 року з його участю отримав чотири Оскари. А якби страйк пекарів завершився перемогою, Гранах, може, до пенсії випікав би рогалики.
Comments are closed.