Пропонуємо пригадати найважливіші події в історії нашого міста, які сталися 31 березня — 6 квітня у різні роки.
31 березня
1890 Іван Франко у залі міщанського казино (тепер Галицька, 7А) виступив з доповіддю про «Тополю» Тараса Шевченка. Згодом узяв участь у спільній вечері у товаристві «Руська бесіда» (Незалежності, 5) та навідався до редактора журналу «Зоря» Василя Лукича на Липову (Шевченка, 84), де провів ніч.
1942 Гестапівці оточили станіславське гетто, захопили 5000 євреїв і у спецвагонах вивезли їх у місто Белз на Львівщині, де стратили.
1944 22 радянських танки увірвалися на вулиці Станіслава та зазнали поразки в бою.
1 квітня
1890 Магістрат створив комісію для заснування громадського парку.
1945 Заснована міська дитячо-юнацька спортивна школа №1.
1946 Запроваджені регулярні авіарейси на Київ, Львів, Чернівці.
1956 На міському стадіоні відбувся дебют футбольної команди «Спартак» у ранзі команди майстрів. Приймали «Шахтар», програли 1:3. Перший гол на професійному рівні забив Василь Чепига.
1978 Заснована обласна бібліотека для юнацтва (Незалежності, 12).
1983 Створена міська дитяча стоматполіклініка.
1996 В Івано-Франківську помер Мирослав Думанський (1929-1996) — футболіст, тренер, спортивний діяч.
2 квітня
1915 У Станиславові народився Роман Андрухович (1915-1997) — український письменник, спортсмен, учасник національно-визвольних змагань.
1931 Молитовний зал Станиславівської синагоги освітили електричними лампами.
3 квітня
1990 Міськрада прийняла рішення про підняття синьо-жовтого прапора на будинку виконкому 7 квітня.
4 квітня
1877 У Станиславові помер Кароль Свідзінський (1842-1877) — польський поет, учасник повстання 1863 року і Паризької комуни.
1886 Почала виходити польська газета «Кур’єр Станіславовскі». Перший номер готувався до друку в будинку за нинішньою адресою Левка Бачинського, 2. Засновник і перший редактор газети Агатон Гіллер — учасник польського повстання 1863 року.
5 квітня
1919 До Станиславова прибув Михайло Грушевський.
6 квітня
1849 Українці утворили свою Станиславівську сотню на чолі з поручником Родакевичем.
1949 У Княгинині, щоб не потрапити живими до рук енкаведистів, покінчили з життям члени підпільного відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василь Гросберг, Ганна Соколовська та Ганна Сміжак.
Comments are closed.