
Студенти гасять справжнє вогнище вогнегасниками, підлітки вчаться робити непрямий масаж серця на манекенах, а дорослі за дві з половиною години опановують алгоритм порятунку людини з зупинкою серця. Усе це навчання проєкту SWEM, який Івано-Франківськ втілює разом із румунським містом Бая-Маре за підтримки програми Interreg NEXT Румунія-Україна.
Проєкт SWEM – про техніку та людей
Назва SWEM є англомовною абревіатурою від «Стале управління надзвичайними ситуаціями, пов’язаними з погодними умовами» (ROUA00430). Головним бенефіціаром виступає виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, а партнером – муніципалітет Бая-Маре. Проєкт стартував у травні 2025 року і триватиме 24 місяці, до травня 2027-го. Загальний бюджет сягає 1 360 843,70 євро, грант ЄС – 1 224 759,32 євро, з яких на Івано-Франківськ припадає 721 843,14 євро, і 90% цієї суми покриває Європейський Союз.
Метою проєкту є покращення реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з погодними умовами, у двох містах транскордонного регіону, тобто в Івано-Франківську і Бая-Маре, – пояснює проєктна менеджерка Ірина Склепова. – Для Івано-Франківська він особливо важливий, бо розширює можливості ліквідації наслідків складних погодних умов. Ми отримуємо спеціалізоване обладнання та транспорт, вивчаємо найкращі практики, навчаємо відповідальний персонал і підвищуємо обізнаність громадськості.

Обидва міста вчаться бути готовими до повеней, буревіїв, сильних снігопадів та аномальної спеки. Та ефективна підготовка залежить не лише від техніки, а й від того, чи вміють люди діяти в небезпеці. У Франківську дорожники вже отримали самоскид із розкидачем піску, а підмітально-прибиральну машину чекають до кінця року. Команда також готує електронний путівник для мешканців і проводить спільні воркшопи з румунськими колегами.

Бая-Маре, своєю чергою, влаштовує для студентів інформаційні сесії та волонтерські змагання, які мають заохотити молодь застосовувати здобуті знання на практиці.
Проте техніка не замінює людей, які вміють діяти, тому проєкт з самого початку передбачає й навчання містян. Його програма включає тренінги для студентів і курси до допомоги.

Це навчання має два етапи. Навесні вже відбулася серія лекцій для студентів Карпатського університету, Університету нафри і газу та коледжів, а влітку – чотири тренінги з домедичної допомоги: три для дорослих і один для підлітків.
Лекції проводив експерт з ДСНС, – розповідає Ірина Склепова. – Студенти знайомилися з пожежами, потопами, ураганами та алгоритмами дій. Що за чим має відбуватися, щоб вони не панікували, правильно оцінювали обставини й діяли швидко та злагоджено. Найцікавішою частиною стала практика – на вулиці влаштували невеличку пожежу і студенти ліквідували її вогнегасниками.
Вогонь під контролем
У квітні цього року студенти слухали лекції «Реагування громадян на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру». Їх проводив Петро Василик, експерт, який понад 25 років працював у системі ДСНС.
Основна ціль цих занять – показати молодим людям, які небезпеки чатують на них у повсякденному житті, й навчити їх порядку дій, – розповідає він. – Ми хотіли, щоб вони вміли знаходити вихід і для себе, і для тих, хто цього потребує, – для маломобільних людей, пенсіонерів, загалом – для сусідів справа і зліва.
Кожне заняття мало дві частини. Спочатку в залі лектори показували наочну презентацію про те, що таке цивільний захист, які бувають надзвичайні ситуації, як їх класифікують і як діяти під час небезпечних та нестандартних подій. Потім студенти виходили надвір.

Петро Василик розповідає, що змоделювати всі можливі випадки з життя неможливо, тому обрали найпоширенішу побутову небезпеку – пожежу вдома чи на відкритій місцевості. Він пояснив, куди телефонувати, як діяти до приїзду рятувальників і чим гасити вогонь. Спершу можна взяти пісок чи землю, але головним засобом лишається вогнегасник. А потім дав кожному скористатися вогнегасником власноруч і загасити умовну пожежу.

Лектори окремо поговорили зі студентами про інформаційну безпеку та ризики вербування – молодь вчилася розпізнавати маніпуляції, підозрілі пропозиції й контакти та захищати особисті дані.
Студенти були заряджені на позитив і на взаємодію з нами, запитань вони ставили багато. Їм дуже сподобалися заняття, особливо практика. Адже теорія – це одне, а без практики її важко втілити в життя, – каже експерт.
Більшість студентів уперше тримала вогнегасник у руках, хоча, звісно, раніше бачила його.
Дехто думав, що це дуже складно, а насправді це елементарно, треба просто захотіти, – ділиться Петро Василик.

Такі навички, переконаний він, потрібні і у воєнний, і в мирний час, бо найбільшої шкоди людині завдає паніка.
Людина впадає в ступор, бо не знає, як діяти на перших етапах, а хто знає, той озброєний, – пояснює експерт.
Навички, що рятують
Домедичні тренінги відбулися в липні. Усього пройшло чотири заняття, три для дорослих і одне для підлітків. Їх вела викладачка кафедри медицини катастроф та військової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Горбаль. Заняття тривали близько двох з половиною годин на території Палацу Потоцьких, всі охочі реєструвалися заздалегідь.

Програму розрахували на людей без медичної освіти, щоб вони вміли діяти в перші хвилини, коли в когось поруч сталася раптова зупинка серця. Слухачі оцінювали безпеку місця події та викликали швидку, розпізнавали зупинку серця, робили компресії грудної клітки, користувалися дихальним мішком і автоматичним зовнішнім дефібрилятором.

А ще вчилися перекладати непритомного у стабільне бокове положення та допомагати тому, хто подавився стороннім предметом – розрізняли часткову й повну закупорку дихальних шляхів, били по спині та робили абдомінальні поштовхи, відомі як прийом Геймліха.
Вони не просто слухали, що треба робити, а самі це виконували, – каже Наталія Горбаль. – Спочатку я розповідала сучасні алгоритми, а потім вони пробували на манекенах.
Люди приходили активні, ставили запитання й ділилися власним досвідом.
Я зрозуміла, що в нас є попит на такі навчання, – говорить викладачка.
На підліткове заняття запрошували дітей від 12 років, хоча прийшли й молодші.

Дехто спочатку соромився, а потім пробував, а от менші, навпаки, дуже охоче вмикалися, – розповідає Наталя Горбаль. – Сили в руках їм ще бракує, але в них велике серце і велике бажання допомагати.
За її словами, дорослі слухачі теж приходили мотивованими та охоче ділилися тим, що вже знають. Проте навіть найкращі навички без практики швидко стираються з пам’яті.
Навіть якщо хтось колись пройшов навчання, за рік-два він усе одно дещо забуває, тому навички треба постійно поновлювати, – наголошує викладачка.
Саме тому вона вважає такі заняття потрібними для кожного. Бо ж від того, чи вміє людина діяти за кілька хвилин до приїзду швидкої, може залежати чиєсь життя.

Організатори проєкту підкреслюють, що ефективне реагування на надзвичайні ситуації залежить не лише від сучасної техніки чи професійної роботи екстрених служб, а й від самих мешканців. Адже саме очевидці першими опиняються поруч із постраждалим.
Авторка: Євгенія Ступ’як
Для отримання додаткової інформації та медіазапитів звертайтеся за електронною адресою: swemifroua@gmail.com.
Щоб дізнатися більше про програму Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027, перейдіть за посиланням: www.ro-ua.net
Програма Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027 фінансується Європейським Союзом і співфінансується країнами, які беруть участь у програмі.
Ця публікація представлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст цієї публікації несе власну відповідальність виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, і вона не обов’язково сприймається як офіційна позиція Європейського Союзу або структур управління Програми Interreg VI-A NEXT 2021-2027 Румунія-Україна.




