В Івано-Франкове «Репортер» приїхав в рамках проєкту IDEM Media House: ветеранські ініціативи 2026. Уже 11 років тут активно працює ветеранська спільнота на чолі з Олегом Хромчаком.
Їм вдалося знайти та реалізувати чимало успішних кейсів, які допомагають повернутися до мирного життя. Через працю, творчість, соціальне підприємництво та взаємопідтримку, пише Репортер.
Від занедбаної території до терапевтичного простору
У травні 2015 року Олег Хромчак повернувся з АТО в рідне Івано-Франкове. За плечима — Луганщина, командування взводом і вихід із оточення. А вже за місяць він разом з побратимами створив у селищі ветеранську громадську організацію «Бойове Братерство ветеранів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни «Сурма». Там він став заступником голови, ним є і досі. За словами пана Олега, те, що він одразу включився в роботу, і стало його реабілітацією після повернення.
У мене просто не було на себе часу, — пригадує чоловік. – Було стільки організаційних моментів, що робота поглинула повністю. Я повернувся на основне місце праці в IT, а весь вільний час приділяв розвитку, наповненню і підготовці громадської організації.
За 11 років ветеранська спільнота перетворила селище на осередки соціального підприємництва, культури та реабілітації.
Центральний проєкт спільноти — «Янівський громадський став». Почалося з того, що шість учасників бойових дій стали депутати селищної ради та заходилися наводити порядок з паперами. Так їм вдалося повернути став у власність громади.
Нині став працює за принципом соціального підприємства. За словами Хромчака, жодна копійка з прибутку не йде приватним особам, усе реінвестується. Оренда альтанок, риболовля, прокат плавзасобів для відпочивальників приносять гроші, за які зарибнюють став і тримають порядок. Для ветеранів, військових та їхніх родин прокат сапбордів, каяків, байдарок і катамаранів безкоштовний.
За грантові кошти на березі облаштували спортивний і дитячий майданчики, пункт водного дозвілля та склади для спорядження. А також – «Терапевтичний сад» із озелененням, гойдалками та лавочками для сімейного відпочинку.
Минулого року ветерани власноруч збудували «Пункт гідності» — дерев’яний будинок, що став офісом спільноти. Щотижня тут працюють психотерапевт, юрист і бізнес-ментор. Мета — не просто надати соціальну допомогу, а стимулювати військових відкривати чи масштабувати власний бізнес і ставати активними платниками податків.
Читайте також: Титани танцюють. Як у Городенці ламають стереотипи про реабілітацію ветеранів (ВІДЕО)
«Янівський театр»
Ще один проєкт, який курує Хромчак, – це «Янівський театр». Згадує, що якось місцева вчителька Наталія Волошин шукала кремезних чоловіків для вистави «Назар Стодоля». І звернулась до нього. У спільноті проблему вирішили просто: «На перший-другий розрахуйся, 10 чоловіків йдуть у виставу».
І якось у масовці побули, дехто по стовпчику розказав щось із Шевченка, а потім 2-3 залишились в театрі, – розповідає Олег Хромчак. – Один наш ветеран – рекордсмен, бо вже у восьми прем’єрах зіграв.
«Янівський театр» зародився у 2019 році і навесні 2026-го отримав звання народного. Щороку вони ставлять одну-дві постановки. Склад трупи на 20-40% складається з ветеранів, їхніх дружин, дітей та родичів полеглих чи безвісти зниклих воїнів.
За словами Хромчака, театр став такою собі формою сімейної арттерапії. Адже участь у репетиціях допомагає зняти психологічну напругу у родинах, бо залучені і ветерани, і їхні дружини.
«Янівський театр» часто гастролює і збирає десятки тисяч гривень під час виступів. Ці гроші одразу йдуть на закупівлю запчастин, детекторів дронів або ремонт автівок на передовій.
Школа, хаб і центр
Крім громадської роботи, Олег Хромчак разом з дружиною Іриною розвивають сімейний бізнес. Завдяки грантам від Асоціації німецьких університетів та Українського ветеранського фонду на місці старої літньої кухні збудували приватну школу іноземних мов. За фінансової підтримки Фонду «МХП-Громаді» встановили сонячну станцію і два роки школа майже не залежить від електромережі.
У школі навчається понад 30 дітей від 6 до 17 років і 6-8 ветеранів. Усіх навчають четверо вчителів – двоє працюють за трудовою угодою, а ще двоє – на волонтерських засадах.
У другому класі приміщення функціонує ветеранський хаб «Розточчя». Тут відбуваються зустрічі та тренінги. Також планують на базі хабу запустити 3D-моделювання й робототехніку.
Коли хтось із хлопців звільняється з різних причин, то ми активно долучаємо до спільноти, – говорить Олег Хромчак. – Хтось себе бачить в театрі, хтось більше у працетерапії, бо йому подобається працювати на ставі. Хтось хоче власну справу розвивати. Стараємось залучити людей, об’єднати і допомогти кожному знайти себе, аби вони дурницями не займалися, аби сім’ї зберігалися.
Також у планах організації – будівництво Центру ветеранського розвитку «Янів». Це має бути місце, де ветерани зможуть пройти перекваліфікацію, отримати нові навички, знайти роботу або відкрити власну справу. Тут будуть розвивати школу БПЛА та новітніх технологій.
Поради, як отримати грант на справу
За словами Олега Хомчака, золотий час для ветеранського бізнесу ще попереду. То ж він радить моніторити ресурси з різноманітними можливостями та пробувати подаватись. Якщо не вийде з першого разу, то пробувати знову і знову. Також за можливості шукати співпрацю з іншими чи об’єднуватися.
Не підхоплюйте банальні тренди. Кав’ярні — це заїжджена тема, – вважає Олег Хромчак. – Найчастіше виграють проєкти, якими людина горить, про що давно мріє, має досвід і досконало орієнтується в тій темі.
За словами Хромчака, вони з хлопцями мріють про свою справу з переробки старих автошин. Наприклад, на гумову крихту, аби виробляти тротуарну плитку й покриття. А надалі хочуть брати участь у тендерах із облаштування дитячих і спортивних майданчиків. Зараз спільнота шукає приміщення.
Люди розуміють, що то не просто так треба, а воно в перспективі виллється в якісь далекоглядні плани і має дати результат, – впевнений Олег Хромчак.
Читайте також: Робота замість слів. У Франківську ветерани власним коштом рятують 74-річний будинок
Авторка: Світлана Лелик
