Простір «Мрія Дія» в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні уже кілька років є місцем психологічного розвантаження для військових, які перебувають тут на лікуванні чи реабілітації. Крім постійних майстер-класів та зустрічей з цікавими людьми, тут можна послухати музику, випити кави чи почитати цікаву книжку.
Недавно тут навіть започаткували книжковий клуб для бійців. А зараз триває акція до Дня Валентина: усі охочі можуть принести книжку в книгарню Старого Лева і залишити її для військових, пише Репортер.
Подарунки за книжки
Акція, яку започаткували простір «Мрія Дія» та ГО «Дружини воїна», триватиме до 13 лютого. У книгарні-кав’ярні Старого Лева, розташованій на Шашкевича, 1 в Івано-Франківську, є поличка, де можна залишити книги. Можна принести свої або купити одразу тут. Якщо придбана книга від видавництва Старого Лева, то на неї буде знижка 20%.
Люди вже принесли багато, треба буде звільняти більше місця, – розповідає представниця кав’ярні Антоніна Шапетько. – Також можна залишити контактні дані, тому що наприкінці акції проведемо розіграш. Але багато людей їх не залишають, бо хочуть просто долучитися до акції, без призів.
Серед подарунків від ГО «Дружини воїна» – мерч організації, календар від Олександри Кодак, дружини загиблого військового Руслана Ганущака, солодощі від «Кав’ярні 4.5.0.», книжка з підписом і сертифікат на 500 грн від кафе «Шпиндель». А простір «Мрія Дія» пропонує запрошення на концерт пісень під гітару, що відбудеться там 13 лютого, а також – дегустацію вафельного торта, який приготують самі військові.
Читайте: «Робота – теж реабілітація». Як ветеран Роман Турик відкрив у Франківську зоомагазин
Збір книжок – це спільна ідея простору і наша, – каже керівниця «Дружини воїна» Ольга Бобрикович. – У нас теж є книжковий клуб і минулого року також проходила акція книгодарування до 14 лютого. Але тоді на загал не оголошували, лише серед наших членкинь і друзів. Цього року вирішили зробити її відкритою.
Бійцям читають у палатах
Книжковий клуб у просторі «Мрія Дія» планували давно, каже його координаторка, комунікаційниця ОКЛ Надія Шегда. Але коли до команди долучилася нова волонтерка Тетяна Когут, вона взяла на себе цю сферу діяльності. Тепер волонтери і військові у спільному чаті в одному з меседжерів обирають книгу місяця, яку учасники читвють і потім обговорюють. Зараз читають «Гобіта» Джона Р.Р. Толкіна.
На обговореннях дуже вітаються навіть ті, хто не встиг прочитати книгу, адже ми все одно говоритимемо про сюжет, а я розповідатиму цікаві факти про автора і сам твір. Окрім щомісячних обговорень, плануються менш формальні зустрічі з охочими, де ми просто обговорюватимемо різні книги, ділитимемося рекомендаціями і спілкуватимемося, – розповідає Тетяна Когут.
Також Тетяна читає бійцям у палатах. За її словами, це – найприємніша частина книжкового клубу. А зараз вирішили поповнити бібліотеку простору – як для читань вголос, так і для дозвілля пацієнтів.
Я говорила з багатьма хлопцями про те, що їм було б цікаво читати, і побажання дуже різні, – каже Тетяна Когут. – Але часто звучить запит на історичні книги різних епох, іноді з домішкою романтики. Також чула запит на книги про кохання. Від себе можу сказати, що було б чудово мати хорошу базу книжок з психології: психології спілкування, стосунків, сім’ї, дитячої психології, а особливо – психологічної реабілітації. Як для поранених захисників, які могли б знайти у цих книгах свої «якорі» та опору, так і для волонтерів, щоб ми краще розуміли, як можна і як не варто взаємодіяти, і були підковані в цих питаннях.
За словами Тетяни, для цього навіть планують створити окрему гілку книжкового клубу, де здебільшого читатимуть саме психологічну літературу.
Загалом, за словами волонтерки, знадобляться усі жанри, окрім книг на дуже важкі теми, після яких довго треба відходити. Краще ті, які після прочитання залишають тепло і надихають. А ще можна залишати у книгах невелику записку від себе, де розповісти, чому обрали для подарунку самей цей твір.
У вільний час – книжки й музика
Я не люблю на слух сприймати, більше люблю читати сам – завжди можна перечитати, якщо щось не зрозуміло. Поки що вибір книжок є, тож є над чим працювати, – говорить пацієнт лікарні Олександр Бугайов. – Зараз, поки на лікуванні, багато читаю, бо інакше ніколи немає часу. Люблю все, може крім фантастики. Зараз часто беру історичні книжки, про козаків.
Олександр Бугайов – з Кривого рогу. Служив у 157 окремій механізованій бригаді, спочатку – як пілот БпЛА, потім у піхоті. Вперше на лікування до франківської обласної лікарні потрапив рік тому. Зараз продовжує лікування: чекає на ендопротезування руки, яка серйозно постраждала від мінно-вибухової травми.
Ігор Римарук мешкав на Одещині, але родом з Бородянки. Тож, коли почув, що на рідне село йде російська армія, одразу записався до війська. Служив три роки старшим оператором БТРК, а у лютому минулого року на Курщині отримав поранення.
Читайте: Сосни злітали в небо. Історія нацгвардійця Валерія Горбатюка з позивним «Форд»
У франківській лікарні Ігор уже рік, зараз розпочав реабілітацію. Вільний час проводить у просторі «Мрія Дія», де слухає музику, бере участь у майстер-класах. Також любить книжки – але не читати, а слухати.
Сам я читати не люблю, а от дівчата читають гарно, з інтонацією. Жанр не важливий, важлива атмосфера, – говорить Ігор Римарук. – Де ще час проводити? Тут у просторі вирізаємо по дереву, слухаємо музику. Зараз я вже добре відновився, практично бігаю. А раніше було 7 см різниці між ногами через травму.
Після реабілітації Ігор Римарук мусить повертатися на фронт. Спеціалізацію тепер змінить – буде збирати дрони.
Читайте: Волонтери Франківської ОКЛ зібрали понад 1 млн грн на доступні вбиральні для пацієнтів
Музика зм’якшує напругу
Читання було однією з перших ідей, коли ми створювали простір «Мрія Дія», – розповідає Надія Шегда. – Хотілося, щоб він в першу чергу був майданчиком для живого спілкування – чи з посередництвом літератури, чи на інші теми. Їх приносили школярі, волонтери. Наприклад, завжди збирають нам книги і приносять з бібліотеки Університету Короля Данила. А тепер започаткували і таку акцію.
Зараз у «Мрії Дії» проводять щонайменше чотири заходи на тиждень. Це майстер-класи, зустрічі з талановитими людьми, або окремий проєкт – «Майстерня незламних». Там ветерани розказують пораненим військовим, як вони самі пройшли період адаптації після війни.
Робимо на таких заходах великий акцент, бо бачимо, яка величезна терапевтична дія відбувається, яка звужує містки між військовими і цивільними, – розповідає Надія. – Це дуже зм’якшує всі важкі моменти, а вони будуть виникати, це треба просто прийняти. Особливо, коли у нас у просторі звучить жива музика, тоді у них розчулюється серце. Буває, хлопці плачуть.
Зараз у лікарні побільшало волонтерів, тож вирішили збільшити кількість візитів у палати до бійців. Бо якщо ті пацієнти, які самостійно пересуваються, можуть себе розважити, то прикуті до ліжка бачать лише лікарняну стелю.
Якщо людина змушена лежати через поранення, вона потребує взаємозв’язку, – говорить координаторка простору. – Наприклад, у нас був хлопець, який, як нам вдалося з’ясувати, дуже хотів, щоб йому принесли маленьку ялинку на тумбочку біля ліжка. Ми знайшли ялиночку, маленькі іграшки, потім вбирали її разом з ним. А потім вона світилася у нього на тумбочці та гріла йому серце, поки він не став на ноги. І він зрозумів, що є люди, які вдячні йому за захист.
Тож зараз у просторі мріють започаткувати проєкт супроводу військових, які поки що є лежачими. Бо волонтерів на всіх не вистачає, а часто головна потреба таких пацієнтів – у спілкуванні та увазі.
Авторка: Ольга Романська
