«Медея» – один з найвідоміших творів в світовій літературі та драматургії. І вже сьогодні ввечері, 26 березня, цю виставу вперше зіграють на сцені франківського театру. Це буде вже пʼята премʼєра 86 театрального сезону.
Виставу, яку побачать франківці та гості міста, головна режисерка харківського театру ляльок Оксана Дмітрієва, створила на основі текстів Евріпіда та Гейнера Міллера, пише Репортер.
За словами режисерки Оксани Дмітрієвої, у виставі порушуються дуже важливі теми. Наприклад, тема людей, які вимушені покинути свою країну, тема окупованих територій і тема, що таке бути свідком тих жахіть, які відбуваються на наших очах.
І ще дуже важлива тема – як працює пам’ять, – говорить Дмітрієва. -Тому що історія може розповідатись по-різному, як і історія Медеї. Той, хто знайомий із міфом, зразу уявляє, що Медея зла чаклунка, яка вбивала усіх на своєму шляху. А чи це правда? Що насправді відбулось в Корінфі? Прочитала, що Еврипіду греки заплатили, аби він написав такий фінал, що Медея вбиває своїх дітей. Тобто, як працює держава з нашою пам’яттю? І що історія може бути розказана, як кому вигідно? Наприклад, зараз ви відкриваєте будь-яку сторінку Telegram-канал і бачите, як працює російська пропаганда. І мені здається, що саме зараз театр мусить йти крок за кроком з тими подіями, які відбуваються саме зараз. Для того, щоб оцю історію не переписували на наших очах.
Над виставою працював ще один харків’янин – художник Костянтин Зоркін. Для вистави він зробив костюми та сценографію своїми руками. І він визначив жанр вистави – кардіомахія. Тобто це боротьба за життя, боротьба за любов.
Ми знали, що є таке міфологічне зло, а тепер ми розуміємо, що таке зло справжнє, – пояснює Костянтин Зоркін. – У нас тепер є досвід переживання цього. І це такі стани, в яких має бути ще одна сила, яка відмежовує смерть. І ця єдина сила – це любов. І любов для мене пов’язана буквально з серцем, і серце є в виставі.
Музику для вистави створила композиторка Катерина Палачова. Вона дуже точно передала тему відірваності від Батьківщини, бо відчуває її як ніхто. Вона зараз мешкає у Німеччині.
Я завжди вважала себе дуже далеко від античної міфології і драматургії, але раптом цей погляд на історію Медеї, як історію чужинства та історію втраченого дому, виявився для мене дуже особистою і болючою темою, – розповідає Катерина Палачова. – Я вже три роки, як далеко від дому. Працюючи над музикою, я відчувала як розпаковуються ті всі почуття, які ховала. Це був дуже терапевтичний досвід.
Головну роль Медеї виконуватиме Надія Левченко. Акторка зізнається, що ще з першого курсу їй пророчили цю роль і саме зараз вона дійшла до неї. Спершу вона злякалась, адже у школі всі читали та вчили цей матеріал крізь призму вбивства дітей.
А зараз для мене це історія про усвідомлення втрати через забуту пам’ять, – розповідає надія Левченко. – Це дуже споріднена історія з нами, як з людьми, які живуть в часі війни в нашій країні. Так і з людьми, які живуть в часі війни в інших країнах. Чи відповідає вона за свою пам’ять, чи відповідає вона за свої дії, чи мусить вона нести за це відповідальність? Це питання, які задає Медея сама собі в цій виставі. І я задаю їх сама собі.
Вистава для аудиторії 16+, також у ній звучить мова ворога, тобто лайлива лексика.
Наступні покази будуть ще 3 та 29 квітня. Встигніть.
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.