“Недостатньо доказів”. У Франківську продовжують розгляд апеляції засуджених за наведення удару по аеропорту

У середу, 12 лютого, у Івано-Франківському апеляційному суді продовжили розгляд справи за обвинуваченням у держзраді трьох засуджених за допомогу ворогу та наведення удару по франківському аеропорту 24 лютого 2022 року.

У листопаді 2024 року Дмитра Кузнєцова, Галину Кришталь та Олександра Віхляєва засудили на 13 років позбавлення волі. Ніхто з обвинувачених не визнав свою вину. Кузнєцов і Віхляєв подали апеляційну скаргу. Перше засідання відбулося 5 лютого цього року, пише Репортер.

На нинішньому засіданні захисник Кузнєцова Ігор Сулима заявив, що не погоджується з мірою покарання.

Обвинувачення базується на показах мого підзахисного наче він їх дає добровільно, – каже Сулима.

Він посилається на протокол допиту підозрюваного Кузнєцова, де підпис захисника відсутній, бо він не був присутній при допиті. І ці докази не могли братися до уваги, бо порушена участь захисника.

Суд не має брати такі свідчення мого підзахисного. Мали б бути інші докази, які підтверджують його винуватість, – каже захисник. – Наприклад, огляд технічних засобів – компʼютера, телефона ноутбука. Але, те, що обстежено, не дає доказів жодних інструкцій.

Додає, що немає жодних доказів, що Кузнєцов працював на обʼєктах критичної інфраструктури. Як і немає підтвердження отримання вказівок та інструкцій.

Обвинувачення посилається на те, що фігуранти справи отримували завдання через таємний чат телеграм – каналу, але в матеріалах справи немає жодних доказів цьому.

Все побудовано на тому, що мій підзахисний давав в показах у стінах слідчого ізолятору, – говорить Сулима.

За словами адвоката, викладене у вироку немає жодної доказової бази. Тому він не погоджується з вироком і вимагає його скасування.

Кузнєцов каже, що після затримання два місяці він не мав доступу адвоката, а допити проводилися з катуваннями.

Весь вирок так званого суду, все, що стосується мене, не відповідає дійсності окрім мого переміщення по Європі, – каже Кузнєцов. – Я проживав у місті Ніцца з 2014 року. Я достатньо заробляв і не потребував 700 євро, щоб зрадити Батьківщину, – каже Кузнєцов. – Літальні апарати я придбав в Італії. Це мій бізнес. Я купую і продаю. Один я продав через eBay. Другий лишив собі, щоб фотографувати.

Кузнєцов розповідає, що повернувшись в Україну через депортацію внаслідок протермінованого перебування в зоні ЄС, жив у Києві. Їздив до Харкова та Одеси, але не мав наміру зрадити Батьківщину.

Це дикунство, африканське, може, правосуддя, але не європейське, – каже Кузнєцов.

Захисник Віхляєва Олександр Русин каже, що у матеріалах справи є протокол огляду вилученої техніки, висновки експертизи щодо цієї техніки та протоколи огляду здобутої інформації. В результаті не виявлено жодних фото критичної інфраструктури. Лише сімейні фото і фото його собаки. За його словами, у вироку суд не посилається на жоден здобутий слідством доказ.

Згадує Русин і пересилання інформації через таємний чат у телеграм. Каже, жодних доказів використання цього чату його підзахисним немає.

Захисник ставить під сумнів і слова у вироку суду щодо матеріальної зацікавленості Віхляєва. Каже, до справи не долучили докази, що він отримував на свій рахунок грошову винагороду чи потребував фінансової допомоги. Адже працював на добрій роботі й зміг придбати машину.

Третя особа – Кришталь, яка не подала апеляційну скаргу, дала покази, що попросила Віхляєва допомогти їй з переїздом в Тлумацький район. Віхляєв допоміг їй з почуття вдячності як до колишньої вчительки математики і перевіз разом з усіма собаками, – каже захисник Віхляєва.

Русин звернув увагу суду, що під час досудового слідства колишня вчителька математики Віхляєва – Галина Кришталь – сказала, що фотографувала обʼєкти критичної інфраструктури і передавала Віхляєву, щоб він відправляв їх до представників рф.

Під час судового розгляду вона відмовилася від цих показів. Вирок суду побудований на її перших показах, отриманих під час досудового розслідування.

Вважаю, що суд першої інстанції не довів факт, що Віхляєв пересилав здобуту інформації спецслужбам ворожої країни. Суд не встановив, що така інформація взагалі була. Вважаю, судом не доведене кримінальне діяння Віхляєва. Висновки переписані судом із матеріалів обвинувачення, – каже Олександр Русин.

Захисник попросив ще раз допитати свідка Богуславську, дослідити докази справи аби переконатися, що оскаржений вирок не ґрунтується на жодному доказі, а зібрані докази не свідчать про інкриміноване кримінальне правопорушення. Тож просить скасувати вирок.

Державний прокурор Олексій Безрукий прокоментував усі докази у матеріалах справи, до яких апелюють захисники. За його словами, ті покази, які Кузнєцов давав під відеозапис, підтверджені слідчими діями. Зокрема, даними з його мобільного телефона. В тому числі й про те, що Віхляєв залучив Кришталь до державної зради.

Прокурор висловив клопотання переглянути запис допиту Кузнєцова, щоб переконатися, що допит відбувався у присутності захисника.

Адвокат Кузнєцова Сулима висловив також клопотання щодо дослідження відео допиту підзахисного Кузнєцова у СІЗО №19.

Я підтримую це клопотання сторони обвинувачення. Бо мене там не було, – каже Сулима.

Захисник Русин заявив клопотання дослідити ще раз всі докази справи, оскільки стверджує, що жоден з доказів не свідчить про вину його підзахисного – Віхляєва.

Суд оголосив перерву. У наступному судовому засіданні буде заявлене клопотання захисника Віхляєва і є згода всіх учасників на перегляд відео допиту Кузнєцова.

Версія слідства щодо навідників удару по аеропорту:

Як повідомляють у пресслужбі міського суду, Дмитра Кузнєцова  завербували за матеріальну вигоду у Франції, в Російській Православній церкві, у 2021 році. Надалі він під виглядом блогера мандрував Україною та за допомогою БПЛА фільмував критично важливі та стратегічні об’єкти по різних областях Держави, і викладав відео до соціальної мережі «Instagram», тим самим звітуючи перед своїми російськими кураторами.

Двох інших підозрюваних теж завербували за аналогічних обставин. Жінку у 2013 році – в Республіці Білорусь, а Олександра Віхляєва у 2021 році – в Україні.

Наприкінці 2021 – початку 2022 років, усі троє прибули на територію західного регіону, де здійснювали спостереження за військовим аеродромом та будівлями державної влади. Кузнєцов за допомогою БПЛА знімав територію аеропорту. А Кришталь фільмувала стратегічні об’єкти на території області, зліт та посадку українських військових літаків із території Тлумацької громади.

Для коригування ракетного удару по території аеропорту, Кузнєцов розміщував біля забороненої території так звані «маячки». А після обстрілу цього важливого об’єкту, він фіксував за допомогою БПЛА його наслідки та розмістив відео в соцмережі «Instagram», як звіт для кураторів.

Наступного дня після ракетного обстрілу, він мав зустрітися зі своєю спільницею на Тлумаччині, а їхній третій спільник, який передавав їм інструкції від російських кураторів, мав забезпечити їхній нелегальний відхід до країн  Європи. Втім усіх трьох затримала поліція та СБУ.