Соціум

Руслан Марцінків: Маємо стати стовідсотково україномовним містом

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Майже одночасно з заявою мовного омбудсмена Тараса Креміня про те, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна, в Івано-Франківську цього тижня почали працювати мовні волонтери. Перших мовних «інспекторів», які працюватимуть на волонтерських засадах, набралося близько 40. Причому третина охочих стежити за дотриманням мовного законодавства в місті — переселенці зі східних областей України.

Руслан Марцінків: Маємо стати стовідсотково україномовним містом

Читайте Руслан Марцінків: Наш обов’язок – зробити все місто доступним

Ця ініціатива є частиною загальної стратегії перетворення Івано-Франківська в повністю українськомовне місто. Адже місто вже півтора року живе без жодної московської церкви, а з серпня має Програму українізації пам’яти Ірини Фаріон.

Тиждень тому відбулася зустріч мовних волонтерів з міським головою Русланом Марцінківим і запрошеними експертами з різних галузей. На зустрічі йшлося про їхню громадську місію та правове поле, в якому вони повинні діяти. Волонтерам видали також спеціальні посвідчення.

Міський голова Руслан Марцінків наголосив, що місія мовних волонтерів буде більше просвітницькою. Вони не каратимуть за використання російської, а пропонуватимуть альтернативу. Популяризуватимуть безкоштовні курси української мови, роздаватимуть листівки, а також братимуть участь у культурно-просвітницьких заходах.

Під час інспекцій волонтерам заборонено застосовувати фізичну силу, нецензурну лексику чи неввічливість у розмовах з порушниками мовного законодавства. Якщо волонтери виявлять порушення, то мають зафіксувати його на фото чи відео. Після юридичної оцінки порушень відповідні владні структури (міський відділ економіки чи управління праці) вживатимуть профілактичні заходи і скеровуватимуть офіційні листи до власників магазинів, кафе чи інших закладів з рекомендаціями усунути порушення. Про системні порушення повідомлятимуть Уповноваженого із захисту державної мови.

Ми робимо все можливе для популяризації української мови, популяризуємо безкоштовні офлайн- та онлайн-курси української мови. Продумали велику кількість заходів на зимовий час із залученням письменників і театру. Це будуть зустрічі, вистави та тематичні лекції. Дякую всім, хто зголосився бути мовним волонтером, й нагадую, що ще можна доєднатися до лав мовних волонтерів. Хоча, з другого боку, прикро, що досі ще мусимо наголошувати на тому, що в країні, з якою воює московія, єдиною державною мовою повинна бути українська. Ми не маємо морального права толерувати мову ворога. Маємо стати стовідсотково україномовним містом, — зазначив Руслан Марцінків.

При тому він висловив своє здивування віком мовних «інспекторів»: «Я очікував, що це будуть люди переважно старшого віку, а прийшло багато молодих».

Вчителька української мови та літератури ліцею №2 Лідія Сворак схвально відгукнулася про новий мовний проєкт у Франківську. Вона підкреслила актуальність популяризації української мови: «Коли я довідалася про такий проєкт, то дуже ним зацікавилась, і гадаю, що готова долучитися до нього. Тішусь, що в нашому місті не лунатиме російська мова».

Читайте Руслан Марцінків: Підтримку українського війська будемо далі посилювати

«Я не буду критикувати чи підтримувати Марцінківа з його ідеєю мовної інспекції (або, як вже звикли називати цю ідею, з “мовним патрулем”), — написав недавно про свої враження від мовного Івано-Франківська політичний експерт і політтехнолог із Києва Олексій Голобуцький. — Скажу лиш, що як я цього року був у Франківську, то мені, людині напівросійськомовній, було достатньо некомфортне примусове, так би мовити, занурення в безальтернативно україномовне середовище. Так що визнаю: ці правила створені саме для таких, як я. І саме для того, щоб випхати нас зі звичної зони комфорту, коли не розмірковуєш про мову власних реплік. В сенсі, часто кажеш російською, не замислюючись.

Тобто це доведений факт: небайдужість суспільства міняє громадський простір, а не формальні закони. Якби громада реагувала постійно, масово і на кожен випадок неприйнятної поведінки, то ми однозначно давно мешкали би в набагато культурнішому, безпечнішому і комфортнішому для всіх середовищі. І в результаті примусу до суспільно прийнятної поведінки люди розмовлятимуть українською (бо несхвально), не палитимуть поряд з іншими (бо зроблять зауваження), не смітитимуть (бо засудять і змусять прибрати) і не паркуватимуться по тротуарах і газонах».

Мирослав Стефанців

На правах реклами

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.