35-річний чернівчанин Андрій Дашкевич після півторарічної служби у війську в липні цього року отримав поранення під Бахмутом. Чоловік став одним з героїв проєкту “Сталеві духом”, який покликаний привернути увагу до того, що захисників турбує фантомний біль.
В ОКЛ розповіли історію бійця з ампутацією.
Військовий пригадує, про що думалось, коли стікав кров’ю на полі бою:
Спочатку думав: ось-ось побачу Бога. Не було ні страху, ні розпачу, ні жалю. Ні за життям, ні за рідними, ні за сином, ні за дружиною… Просто я бачив побратимів, які затихли в мене на очах, і думав, що й мене або приб’є деревом, які косила арта, або доб’є уламком. Я молився, щоби Господь пробачив гріхи, щоби моя душа не відчувала такі муки, як ті спрага і біль, які відчував я на той момент.
Потім, коли побачив хлопців, що йшли на допомогу, подумав, можливо, не помиратиме. Але, коли в ході евакуації, його поранило ще раз, залетіло збоку під ребра, думка про смерть повернулася. Подумав, що почну задихатися, бо поламало ребра і ними пробило легені. Дихати було важко, ставало все гірше й гірше…”, – згадує Дашкевич.
Підсунувся під дерево, забився під кущ, прикрився шоломом і разом з побратимом з евакуаційної групи, який залишився з ним про всяк випадок, перебули так цілу ніч. А під ранок прибула ще одна група, яка й евакуювала його. На стабілізаційному пункті констатували, що кінцівка в Андрія відмерла й потрібна ампутація. Плюс пробиті легені та ще цілий набір ушкоджень на додачу. Але лишився живий…
Зі стабілізаційного пункту військового доправили у госпіталь в Дніпро, а звідти через два тижні – у Івано-Франківськ, у відділення судинної хірургії обласної клінічної лікарні.
У Дніпрі чоловікові ампутували ногу. Перші дні він був на важких знеболюючих, переважно відключався, спав. До ампутованої ноги був підключений ВАК-апарат для вакуумної терапії ран, а з пробитих легенів – виведені дренажні трубки. Тож близько трьох тижнів пацієнт був лежачий. Вже тут у торакальному відділенні йому зробили ще одну операцію і вже після неї Андрій почав підводитись, ходити на милицях.
Найбільше йому тепер докучає фантомний біль.
Вже пішов четвертий місяць після поранення, а фантомний біль відчувається. Допомагає з цим боротися психотропний препарат “Прегабалін” – протисудомний, протиепілептичний засіб, який застосовується від нервових болів. Він знімає цей біль, але є певний період, протягом якого його можна приймати. Тобто, це – не панацея… , – каже Андрій.
Фантомний біль, за його словами, відчувається абсолютно так само, як реальний. З’являється він у підошві тієї ноги, якої немає. Буває так, ніби струм під’єднаний до стопи, буває, ніби саморізи закручуються чи цвяхи забиваються в стопу, або ж вона стягується дротом…
Біль настільки реальний, що прямо в мозок б’є, – ділиться Андрій. – З ним дуже важко боротися. Коли я приймав звичайні обезболюючі, біль посилювався до нестерпного. Коли мені проводили якісь корекції, реампутації і зріз ноги знову починав боліти, треба було приймати знеболюючі звичайні. І тоді безпосередньо рана затерпала, а підошва ноги, якої нема, “виростала” заново і відчувався нестерпний біль. Чому так – не знаю. Тільки такими засобами, як “Прегабалін”, болісні відчуття зменшуються на 20-30%, і вже тоді можна заснути.
Чоловік каже, що під вечір і вночі фантомний біль відчувається найсильніше, а під ранок відпускає. Годинку-півтори буває затишшя, а потім знову.
Щоб мозок усвідомив, що ноги нема, потрібно постійно над цим працювати. Один з методів – це синхронно ворушити обома ногами, дивитися на ампутовану ногу і собі “забивати” в голову, що її нема. Щоби мозок не посилав сигнал нервовій системі, що в неї там якась проблема. І коли мозок повністю усвідомить, що ноги немає і боліти нема чому, тоді болі зменшуються або взагалі припиняються.
У мене є розуміння, що вже все – нога ампутована, – говорить Андрій. – Але навряд чи цього достатньо…
Андрій – один з тих, хто погодився стати обличчям фотопроєкту “Сталеві духом”. Щоби розповісти про досвід війни і допомогти побратимам, яким важко здолати фантомний біль. Він і сам очікує на препарат, який полегшить ці болі…
Тож долучаймося донатами. Допомагаймо нашим воякам полегшити страждання.
P.s. Повна історія Андрія за посиланням
https://stalevidukhom.weblium.site
Дякуємо – гривнею
https://send.monobank.ua/jar/8Bk7bmkfDp
5375 4112 0987 8748
Comments are closed.