Я підготував собі місце заздалегідь на СП (спостережний пост – ред.), вистежував їх місяць – півтора. Одного дня вони здійснили масований наліт – було три дрони з вибухівкою, яку вони хотіли скинути на наші позиції, – розповідає “Італієць”, боєць 74 батальйону 102 бригади ТрО. – Перший дрон занесло, і він не долетів до нас. За ним з’явився другий дрон – я почав по ньому стріляти з АК-74 і влучив, збив його. Він вибухнув.
За його словами, якщо ворог втрачає один-два дрони, то третій вони посилають для розвідки. Але того разу третій дрон був з вибухівкою. “Італієць” його теж збив з АК-74, коли той був на підході. Каже, детонація була дуже сильна. Мабуть, дрон ніс не звичайну гранату, а щось саморобне з більшою кількістю вибухівки.
Мій позивний «Італієць» – бо я живу з сім’єю в Італії вже 23 роки, – говорить боєць. – В Україну приїжджаю раз на рік, на рідну Франківщину – відвідати маму. Більше нічого мене з Україною не зв’язує – все моє життя, родина, друзі – все в Італії. Як сталось, що я опинився на війні? Я приїхав з Італії за два дні до початку. Приїхав цілеспрямовано – воювати. Ми знали, що війни не уникнути. Приїхавши в Україну, я пішов у військкомат, і мене направили до 102 бригади ТрО.
В Італії за 23 роки він на яких тільки роботах не працював.
На олійному заводі, шофером, озеленювачем (садив газони, квітники), посуд мив, помідори збирав. За його словами, залишити стабільне спокійне життя в Європі та поїхати на війну в Україну – це дуже тяжкий вибір.
Там, в Італії, людина знає, що вона має стабільну роботу з достойною зарплатою, щороку стабільно їздить відпочивати, стабільний банківський рахунок, безтурботне життя – так там живуть мільйони наших українців.
Читайте: “Янкер”, медик 102 бригади ТрО: “Був у відпустці – тягне до хлопців”
«Італієць» – командир розрахунку СПГ-9. Каже, що веде вогонь по ворожих позиціях, окопах, бліндажах. Було також влучання у ворожий БТР.
Я добре вивчив місцевість, де вони знаходяться, і знаю, де вони будуть розвертатись, зупинятись, і націлюю туди СПГ. Мені допомагають бійці працювати з СПГ, але націлюю я завжди сам. Я, звісно ж, не бачу, чи влучаю в ціль, чи ні – відстань велика. Але потім оператор дрона, який мене націлює, мені повідомляє. Також бійці з передньої лінії можуть сказати, було влучання чи ні. Одного разу вони сказали, що я попав в ворожий БТР.
Його син має італійське громадянство і зараз служить в елітному підрозділі італійської армії «Col Moschin». Це – 9-й десантно-штурмовий полк Сил спеціального призначення. Він почав там служити ще до початку війни в Україні. Там був дуже великий конкурс – 48 людей на одне місце.
Читайте Боєць 102 бригади ТрО Грубий: “Моя мотивація – на Прикарпатті, це дружина й дитина”
Йому вдалось пройти відбір, і я дуже задоволений, що він там служить, – каже боєць. – Якби армія НАТО вступила у війну в Україні, мій син разом зі своїм підрозділом був би тут, біля мене» – додає на завершення «Італієць».
P.S. Уже після запису інтерв’ю «Італієць» на днях збив ще два ворожих дрони.
Comments are closed.