«Допоможіть розібратися.
Колись мікрорайон Позитрон був в зелених насадженнях, скрізь були дерева, кущі. Тепер залишається все менше місця для прогулянок. Куди не підеш або обгороджені території, або заасфальтовані ділянки. Так мало місця де можна сховатися в задуху.
А на розі Вовчинецької і Симоненка коли прогулюєшся невеличкими доріжками, душа радіє. Але людям не дає жити нормально чергова забудова. Планується знищення зеленого куточку в мікрорайоні під чергову церкву. Подивіться на ці фото – дерева, перевалюючись через непохитний новостворений паркан, ніби незаконно ув’язнені люди, доля який вже відома. Люди невдоволені.Без сліз співчуття природі неможливо пройти. А в компенсацію вони посадили пару деревець, які наврядчи компенсують втрати і вчинений ущерб.
Невже на Позитроні так мало релігійних споруд, де хочеться побути на одинці з Богом. Адже зовсім поруч будується величезний храм. За будинками видніється церква, а біля базарчику їх навіть дві. Чому гроші вирішують в черговий раз все. І в черговий раз прості люди мушуть погоджуватися на те, що диктує Хтось?
Ніхто не хоче будувати ігрові майданчики, садити нові дерева. Але так зручно руйнувати зроблене кимось на добру згадку майбутніх поколінь? Де шукати правди?
Чому ніхто не питається чи хочу я чути проповідь, яку не заглушити ні закритими вікнами, ні музикою? Чи хочу я помолитися в себе в дворі? Чи спиталися мене чи хочу я спати в неділю? Ні, я маю також вставати з священником в 8 ранку, під чергову літургію. А ввечері замість відпочинку з роботи, люди мусять буквально тікати від пронизливого звуку гучномовця, який вони навмисно вмикають на повну, аби більше наївних бабусь несло останніх копійок з пенсій на пожертву.
Чи станенемо ми більш віруючими, якщо на кожному кроці будемо хреститися? Останнім часом мене частіше огортають зворотні почуття».
Від редактора:
Зважаючи на неадекватність стилю коментарів в цій темі, дискусія
закрита. «Репортер» — не церковний і тим більше не антиклерикальний
сайт. Сподіваюся, що більшість наших читачів з повагою ставляться до
питань духовності. Дякую за розуміння.
|
