У суботу, 24 вересня, біля головного корпусу Івано-Франківського національного медичного університету зібралися випускники 1972 року, аби згадати навчання й відзначити 50 років від їхнього випуску.
Усім їм за 70 років, але кажуть, коли бачать своїх однокурсників, то аж молодіють, пише Репортер.
Випускники розповідають, що вони усі вчилися на лікувальному факультеті. У ті часи в університеті був лише один факультет. Їхній випуск налічував 375 людей. Нині на зустріч приїхали зо три десятки.
Багато вже нема в живих, багато не змогли приїхати, бо вік та й здоров’я не те. Але, крім Франківська та області, приїхали побачити своїх з Полтави, Рівного, Волині, Львова, Кропивницького.
Незважаючи на поважний вік, багато з наших ще працює, – говорить Микола Павлюк. – От, я хірургом працюю. Той хірург, той травматолог – суглоби ставить, міняє, протезуванням займається.
Читайте також: У Франківську обладнують реанімобус для поранених на війні (ФОТО)
Пан Микола каже, що його старша сестра була лікаркою і він також дуже хотів лікувати. Під час навчання познайомився з дружиною, вони обоє приїхали на зустріч випускників. Дуже до неї готувалися й чекали.
Серед випускників і лікар-хірург Любомир Валіхновський. Спеціально приїхав з Волині. Він завідувач Турійської центральної лікарні. Його сини – Ростислав і Тарас – відомі пластичні хірурги.
Я мріяв про хірургію, – говорить Валіхновський. – Мій тато тут у Франківську служив священником 50 років і все казав: «Любчику, я лікую душі, а ти лікуй тіло». І так я вже 50 років працюю. За цей час зробив понад 15 000 операцій. На пенсію ще не хочеться, а хочеться ще більше людей врятувати. На другий рік у моєї дружини Марії буде 50 років випуску. Вона також тут вчилась. Ми разом і працюємо. Вона кардіолог. Дай Боже, що вже на другий рік буде мир.
Читайте: Тут їздили карети. У Франківську мешканці самі ремонтують пам’ятку архітектури
Організацію зустрічі взяв на себе завідувач кафедри фізичної реабілітації та ерготерапії медичного університету Ігор Чурпій. Каже, його батько Костянтин також серед «випускників». Додає, що цей випуск породив уже три покоління медиків, бо і діти, і онуки пішли у лікарську справу.
Випускний був отут на четвертому поверсі, навпроти університету, в ресторані «Карпати», – згадують випускники. – Урочиста частина була там, де зараз синагога. Там за тих часів був будинок культури.
«Випускники» збиралися кожні 10 років, а після 40 вирішили з’їздитися через кожні п’ять. А тепер, кажуть, треба щороку.
Після спільного традиційного фото біля головного корпусу лікарі пішли в катедру, аби поставити свічки за тих, кого вже нема. Це також традиція.
Далі пішли собі десь посидіти й поговорити. Адже згадати є що.
Авторка: Світлана Лелик
