На Верховинщині понад 200 дітей із міст, де ведуться активні бойові дії, з 27 червня відпочили у «Лісовій школі».
Упродовж одного заїзду — 10 днів — діти живуть у гірських садибах на двох локаціях. Щодня відвідують майстер-класи, вивчають гуцульську культуру та мандрують Карпатами. Завершують таборовий день навколо вогнища і вже ночують у спальниках на сіні, пише Репортер з посиланням на Суспільне.
Новий заїзд «Лісової школи» розпочався 15 серпня, каже керівниця громадської організації «Верховина – квітка Карпат» Марія Маківничук. Табір проводять завдяки підтримці німецьких партнерів Peer-Leader-International.
Втретє за це літо відпочиває у «Лісовій школі» Софія Свечкар. Вона переїхала у Верховину із Харкова. Дівчина каже, раніше не бувала у Карпатах. Проводити час у горах їй подобається, а табірне життя допомагає відволіктися від думок про те, що відбувається у її рідному місті.
Мені здається, що це — таке місце, де можна забути про війну, про те, що відбувається у нас, у світі. Таке місце, де ти турбуєшся про природу, спілкуєшся з друзями. Мені дуже подобається, — каже Софія Свечкар.
13-річна Мілана Мілова-Токаренко у цьому таборі відпочиває вдруге. Дівчина переїхала у Карпати із Маріуполя наприкінці квітня. Каже, найбільше їй запам’яталися емоції першого дня школи. Тоді під час заїзду в табір дітей зустрічали на возах з кіньми — так доправляли до локації, де вони живуть.
Ми — із сумками, поскладали їх і поїхали. Інколи мчали швидко, інколи не так. Мені сподобалося, — пригадує дівчинка.
У таборі діти ознайомлюються з місцевою історією та культурою. Цього разу – на екскурсії в музеї Гуцульського театру Гната Хоткевича.
Наразі у «Лісовій школі» відпочивають приблизно 60 дітей, каже координаторка однієї із локацій табору Надія Маківничук.
Діти — з різних міст. Багато хто з них бачив війну, чули вибухи, втратили свої будинки, школи. У нас вони мають змогу поринути у світ природи, насолоджуватися прекрасними краєвидами й трохи відволіктися від теми війни, — розповідає Надія Маківничук. — Наші вихователі є теж дуже цікавими людьми — це як місцеві жителі, так і переселенці.
З початку серпня у «Лісовій школі» працює вихователькою акторка з Києва Марія Денісова. Вона розповідає, в таборі почувається у безпеці, а ще вчиться бути другом для дітей.
Я спочатку дуже боялася, що скажу щось не те, а потім виявилося, найважливіше — вислухати дитину. Коли їх починає щось хвилювати, вони розкажуть. Якщо їм лячно, то вони запитують: «А де тут сховище?» Ми кажемо: «Тут — безпечно, не хвилюйтеся, можете відпочити. Але інколи важко підібрати слова, щоб вони тобі повірили», — каже Марія Денісова.
Працюватиме «Лісова школа» у Карпатах до кінця літа. Також у Верховині триває піврічний проєкт для переселенців «Шелтер», який проводить громадська організація «Верховина — квітка Карпат».
