За даними ради Федерації роботодавців України, в листопаді компанії, які використовують газ у виробництві, будуть зупинятися або знижувати потужності.
Адже при нинішній ціні вони зможуть працювати лише у збиток, пише Репортер.
Хліб буде дорожчати
Голова Івано-Франківського хлібокомбінату Галина Іщак розповідає, що місячна потреба в газі підприємства – 78 тис кубів. При цьому обсяг збільшується з початком опалювального сезону. А разом з тим зростають і тарифи. Якщо минулого року в цей же період хлібокомбінат платив за куб газу 5,6 грн, то нині уп’ятеро більше.
«Для нашого підприємства це дуже боляче. В нас усе виробництво, всі потужності на газі й альтернативи немає, – каже Галина Іщак. – Минулоріч за газ у жовтні ми платили 5,6 грн. В серпні цього року – 8 грн, у вересні вже було 18, а у жовтні – 27,7. Скоро будемо формувати бюджет на листопад. Які будуть ціни на газ, ще точно не знаємо, але прогнозують понад 30 грн за куб».
Та навіть якщо ціна газу для підприємців залишиться на рівні 27,7 грн, буде скрутно. За словами пані Галини, аби підприємство могло заплатити ці гроші, треба підняти ціну на хліб на 20 %. Це якщо не рахувати, що з вересня ціна на борошно зросла на 25 %, а олія та цукор подорожчали наполовину.
«А якщо газ буде по 40 грн, то треба буде піднімати ціни на 25 %, а то й більше, – говорить Галина Іщак. – Натомість одноразове підняття, яке ми можемо собі дозволити, – 5 %. Так, 6 жовтня ми підняли ціну на 5 %, і продажі одразу впали на 10 %. Ринок не приймає цієї ціни, бо в нас соціальний продукт – хліб. А де нам взяти гроші, поки все стабілізується?».
Як вийти із ситуації, керівниця хлібокомбінату поки не знає. Каже, не завадила б підтримка ззовні, але не вірить, що така буде.
«Рішення в мене наразі немає, – зізнається Іщак. – Стрімко витягнути цю суму ми не можемо. Брати кредит, щоб платити за газ, а потім вилазити з боргової ями – не рішення. Нам потрібна підтримка, хотілося б, аби держава пішла назустріч. Але я на це не дуже надіюся».
Для всіх однаково
Підвищення ціни на газ вплине не лише на великі підприємства, а й на малий та середній бізнес. Адже тариф позначається на ціноутворенні на продукти та послуги.
«Проблеми насправді є і то критичні, – говорить франківський підприємець Ростислав Кукурудз. – Якщо газ по 40 грн, то буде непереливки. Дехто опиниться на межі виживання. Навіть ті підприємства, що газ використовують лише для опалення. Наприклад, мені буде важко отопити газом магазин, бо я працюватиму лише на газ. Це при тому, що людям потрібно платити більші зарплати. Адже, якщо дорожчає газ, то й ростуть ціни на продукти. Дивіться, що з цукром сталося – як тільки газ став дорожчий, то цукор, який був по 20 грн, тепер коштує 27. Чи збільшуватимемо ми націнку? Я не знаю, чи це правильно. Поки сподіваємось, що, може, воно вернеться трохи назад».
Тепло буде не всім. Хто у Франківську зимуватиме без опалення
Кукурудз вважає, що ціна на газ має бути для всіх однаковою. Тобто, підприємці мають платити стільки ж, скільки платять звичайні споживачі. Інакше люди просто витрачатимуть гроші на інші потреби.
«От, стоять поруч два котли. Один у магазині, а інший – у квартирі над магазином. Але власник магазину платить 40 грн за газ, а власник квартири – 8. Це не один і той самий газ? Якщо людям залишать ціну по 8 грн, а підприємцям по 40, ми не врятуємося від підвищення цін, – каже пан Ростислав. – І якщо люди платитимуть за газ 8 грн, то в них не стане більше грошей, бо вони ці гроші витратять на їжу та інші речі. Тобто моя логіка така – газ має коштувати рівно стільки, скільки він має коштувати. А для тих, хто не в змозі платити, мусить бути монетизована субсидія».
За його словами, нині не слід звинувачувати у високих тарифах «Івано-Франківськгаз Збут», бо їхня націнка не суттєва. Каже, проблема в тому, що держава не спромоглася закачати паливо у сховища, коли воно було дешеве.
«То мав би бути хтось мудрий, щоб передбачити такий розвиток подій і працювати на випередження. Але це вже політика», – вважає Кукурудз.
Усе через «Газпром»
Сьогодні у ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут» кажуть, що до них ніхто не звертався за роз’ясненнями щодо формування тарифів на газ. Та запевняють, що завжди готові зустрітися з ініціативною групою чи окремими підприємцями, щоб пояснити, що сьогодні відбувається на газовому ринку України та світу.
«Ми розуміємо, що ціна на газ для підприємців і юридичних осіб у порівнянні з початком року зросла в кілька разів, – говорить директор ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут» Юрій Пилипів. – Це кон’юнктура ринку, яка склалася через штучний дефіцит газу, створеного «Газпромом» з метою шантажу Європи та запуску Північного потоку-2 на умовах росіян. Зростання тарифів для юридичних клієнтів – це не забаганка компанії з метою отримання умовного надприбутку. Якщо держава забезпечила газопостачальні компанії газом українського видобутку по фіксованій ціні для постачання населенню, то газ для бізнесу ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут» купує на відкритих торгах. А ціни на біржах, починаючи з лютого, лише йдуть вгору».
За його словами, у жовтні за куб газу від ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут» підприємці мають заплатити 37,67 грн. Разом з тим, Пилипів переконує: не тільки франківські газовики піднімають ціну. Нині це ринок і кожен покупець (бізнес, бюджетні установи) може вільно обирати собі продавця газу. Відповідно кожен підприємець, якщо знаходить, де придбати газ дешевше, розриває договір з попереднім постачальником і йде до нового.
«Але від нас ніхто не йде, бо бачить, що в інших аналогічна ситуація, – каже Юрій Пилипів. – На жаль, через штучно створений дефіцит газу російським «Газпромом» ціна на європейських біржах зросла в рази і продовжує рости, бо попит перевищує пропозицію. І жоден експерт зараз не здатний спрогнозувати, скільки часу така ситуація триватиме».
Вікна, тамбур, штори. Як франківцям правильно утеплити житло до зими
А поки підприємці бідкаються, а газовики розводять руками, міська рада звернулася до президента, Кабміну та Верховної Ради з вимогою «не допустити зростання ціни на газ для бізнесу». Адже це призведе до здорожчання усіх видів товарів та послуг, зупинки діяльності малого та середнього бізнесу, зменшить надходження до місцевих бюджетів і в підсумку відіб’ється на фінансовому становищі мешканців громади. Особливо – на соціально вразливих.
