У вівторок, 20 жовтня, у Франківську, в мистецькому переході «Ваґабундо» (Пилипа Орлика, 7) відкрилася виставка живопису художниці Любові Березій. Влітку вона разом із дітьми переїхала до Івано-Франківська з міста Кам’янка Черкаської області.
Цією виставкою вона знайомить франківців зі своєю творчістю та нагадує, що війна поруч, пише Репортер.
Експозиція складається з робіт, створених після початку повномасштабного вторгнення. Авторка працює з олійними та акриловими фарбами, використовує поталь і фактурні матеріали. Серед робіт — натюрморти, квіткові та сюжетні композиції.
Значна частина творчості художниці пов’язана з переживанням втрати чоловіка Віталія, який загинув на війні. До 2014 року він працював зубним техніком, пізніше був мобілізований і рік проходив службу біля кордону в Чернігівській області.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік долучився до територіальної оборони, а згодом перейшов до свого підрозділу ППО, з якими служив у 2014 році. Взимку 2024 року після розформування частини його перевели до піхоти на Донецький напрямок. Пройшов навчання, разом з побратимами відправився на позиції, а потім ворог накрив їх щільним обстрілом.
Дев’ять місяців Віталій вважався зниклим безвісти. Тіло повернули під час обміну, після того, як військових дістали з-під завалів на тимчасово окупованій території.
На виставці представлені картини, що відображають особисті спогади та емоції художниці. За словами Любові Березій, на експозиції представлено її старі роботи.
Я так кажу, бо якщо знову почну щось писати, то це вже буде інакше, – говорить художниця. – Тут моя історія в прямому сенсі того слова. Тому що всі ці роботи – це певний епізод із життя саме з початком повномасштабної війни. І вони не дуже позитивні. Але це про нашу історію, про нас там, про ситуації, які були зі мною, про природу, яку я бачила. Наприклад, цей пейзаж. Коли я забрала дитину з садочка, і в нас там був двір із мальвами. Однак, тоді було дуже багато насильства, про яке розказували на першому році війни. І тому мальви – на червоному тлі.
За словами Любові Березій, живопис став для неї способом зберегти пам’ять та зафіксувати складні емоційні стани. Основний меседж експозиції — нагадати про близькість війни та її вплив на кожного.
Головний меседж – що воно тут і це буквально з кожним, – каже художниця. – Кожна жінка може через це пройти. Ось ці дві роботи – це досвід моєї знайомої, яку я просто побачила на вулиці. Вона обняла сина, коли зрозуміла, що сталося, що її чоловік загинув. Тоді ще навіть натяку не було, що це може статися і з моїм.
Виставка буде експонуватися у «Ваґабундо» два тижні.
