Про зниження цікавості українців до читання останнім часом говорять просто всі – і власники книгарень, і видавці, і письменники. Що вже й казати про бібліотеки, які й у доковідні часи не дуже мали попит.
У четвер, 30 вересня, відзначають Всеукраїнський день бібліотек. То яке майбутнє їх чекає – розбирався Репортер.
У селах гірше
За даними сайту «Бібліотекар України», у 2020 році в бібліотеки Івано-Франківської області було 3,37 млн звернень. Загалом їхніми послугами за рік скористалися 478 000 разів. У 2019 було майже на сотню тисяч більше, але то ще до пандемії.
За словами начальника управління культури, національностей та релігій ІФ ОДА Володимира Федорака, на Прикарпатті є 751 бібліотека. З них три – обласного підпорядкування, розташовані у Франківську. Це обласна бібліотека імені Франка (на Чорновола), обласна бібліотека для дітей (на площі Міцкевича) та обласна бібліотека для юнацтва (на стометрівці). Решта зараз на балансі громад.
«У 2019 році на три обласні бібліотеки виділили 15 млн 478 тис грн, у 2020 – 17 млн 329 тис, цьогоріч поки що – 21 млн 91 тис грн. Звісно, зростають ціни на послуги, енергоносії, але фінансування все ж збільшується, – каже Федорак. – Намагаємось забезпечити і технічними засобами. Зараз кожна з трьох обласних бібліотек має систему програмного забезпечення, яка дозволяє переводити найменування книг у цифровий вигляд – щоб читач міг самостійно знайти і швидко отримати книжку. Щодо сільських бібліотек, то тут значно більше проблем. Непогана ситуація в Івано-Франківській, Коломийській, Рогатинській громадах. Та, на жаль, не скрізь бібліотеки забезпечують однаково».
У 2019 році в книгозбірнях Прикарпаття було майже 8,5 млн примірників. У 2020 книг поменшало до майже 8 млн. Федорак каже, списали радянську літературу – ту, яка містить застарілу або ідеологічно спотворену інформацію.
«Наші фонди регулярно поповнюються, – говорить Володимир Федорак. – Книги в область передаються централізовано. Зараз це відбувається через Інститут книги. З обласних бібліотек книги передають в райони чи бібліотеки на місцях. Лише цього року на придбання книг для трьох обласних книгозбірень з обласного бюджету виділили 600 тис грн».
У 2018-2019 бібліотеки області видали понад 11 млн примірників книг та періодики. У 2020, через карантин, майже наполовину менше.
Втім, за словами начальника управління, бібліотеки намагаються популяризувати книги. У першу чергу через зустрічі з письменниками, особливо популярними.
Встигати за читачем. Чи можуть франківські бібліотеки вижити сьогодні (ФОТО)
Щоб читати паперову
Франківчанка Ольга Суровська з донькою бібліотеку відвідує часто. Взагалі-то, аж дві: обласну дитячу та міську бібліотеку-філію № 1.
«В обласну ми записалися, ще коли дитина ходила в садок, – каже Ольга. – У нас вдома багато книжок, але й там є непоганий вибір. Розкладку завжди міняють, щоб можна було вибрати. Донька у першому класі почала читати саме з бібліотечних книжок. З мінусів – дуже популярні книжки бувають зачитані».
У бібліотеку ходять практично щотижня – донька швидко прочитує обрані книги.
«Вона сама обирає, а я чекаю внизу. Очевидно, почувається там комфортно, – говорить Ольга Суровська. – Браку ми не відчули – може тому, що і вдома є багато книжок. У бібліотеках є й сучасні твори, які дуже люблять діти: «Джуді Муді», «Гаррі Поттер», книги Джеремі Стронга».
А 26-річна Ірина Прунько надає перевагу купівлі книг перед відвідинами бібліотеки. За рік читає десь 25-35 книжок. Але переконана – бібліотеки треба підтримувати і розвивати.
«Моя любов до читання почалася саме з бібліотеки у нашому районі, ще у початкових класах. Туди мене відвела мама, і я записалась. Регулярно брала книжки, – каже Ірина. – Зараз не користуюся послугами бібліотеки, бо це накладає певні обмеження. Наприклад, ти не можеш тримати книгу довго. До того ж, я збираю свою власну бібліотеку вдома. Але, якби не мала достатньо грошей на книги, відвідувала б бібліотеку. Бо читати саме паперову книжку – особливе задоволення».
Крім того, на думку Ірини, треба виділяти більше грошей на закупівлю вартісних книг. А ще – осучаснити книгозбірні.
«У Facebook я часто бачу, як люди просять книги для сільських бібліотек. Тому дуже сумно, що держава не фінансує головного – культури та інтелекту, – говорить Ірина Прунько. – У Франківську мені подобається бібліотека іноземних мов, що навпроти «Космосу». Колись я там писала курсову і була приємно здивована наявністю сучасної літератури. Але вона теж потребує ремонту – як і всі інші».
Штрих-коди та онлайн-каталог. Як виживають бібліотеки у Франківську
Бракує техніки
Головна проблема – таки сучасне обладнання. За інформацією «Бібліотекаря України», у публічних та державних бібліотеках Прикарпаття у 2020 році було 677 комп’ютерів, 362 ксерокси й 90 одиниць мультимедійного обладнання.
«У ХХІ столітті вся книжкова база мусить бути бути оцифрована, щоб читач міг знайти необхідний текст, – каже Володимир Федорак. – Також важливо поновлювати меблі. Бракує сканерів, принтерів, апаратури для комп’ютерного забезпечення. А копіювальна апаратура дуже важлива, бо учні й студенти роблять немало копій».
За його словами, наприклад, у Польщі в бібліотеках є великі сканери, де можна копіювати стародруки. А ще старі книги можна оцифровувати.
Але в деяких наших сільських бібліотеках може навіть не бути комп’ютера, не кажучи вже про сучасну техніку.
«По районах десь 5-7 % бібліотек, де є потреба у терміновому забезпеченні комп’ютерною технікою, – говорить начальник управління культури. – Більшість бібліотек зараз мають комп’ютери. Але питання, яка це техніка, в якому стані й скільки її. Наприклад, бібліотека має величезну базу, але лише один старенький комп’ютер – цього замало. Треба хоча б два на невелику бібліотеку, а на велику – від 5 до 10. Щоб користувачі могли працювати паралельно».
Зате в бібліотеках на Прикарпатті є стародруки, яким по 100-150 років. Їх видають науковцям та аспірантам, працювати з такими книгами можна лише в рукавичках. Також у бібліотеках можна проводити різні заходи.
«Бібліотека зараз – це не просто книгозбірня, де можна отримати книгу чи газету. Це центр, де можна поспілкуватися на якусь тему, отримати фахову консультацію, – каже Володимир Федорак. – Тут можна провести зустріч з однодумцями, семінар, відкритий урок, онлайн-конференції. Або й КВК-клуб чи інтелектуальні змагання».
Менше людей, більше книжок. Чим вражав цьогорічний Форум видавців у Львові (ФОТО)
Хто хоче – шукає можливості
Благодійний фонд «Бібліотечна країна» заснований у 2015 році. З того часу він допомагає українським бібліотекам розвиватися. Зокрема, популяризуючи читання, поповнюючи книжкові фонди, перетворюючи бібліотеки в сучасні наукові й культурні центри. У проєктах фонду брали участь і прикарпатські заклади, наприклад, Калуська центральна районна бібліотека і Долинська центральна публічна бібліотека.
За словами співзасновниці фонду Тамари Сухенко, зараз бібліотеки мають пристосовуватися до потреб громади.
«Мешканці можуть використовувати бібліотеки також як соціальні простори, щоб спілкуватися, знайомитися, розвиватися, – говорить Тамара Сухенко. – Читач змінюється, і бібліотека теж не може залишатися такою, якою вона була 50 чи навіть 20 років тому. Ті бібліотеки, які мають контакт з громадою, мають багато читачів, подій і активностей. Коли цього не відбувається, на жаль, ми бачимо зовсім іншу картину».
Щодо коштів, то їх можна залучати з грантових програм. Наприклад, Український інститут книги вже кілька років реалізує програму з поповнення бібліотечних фондів. У 2020 році нею скористалася 21 прикарпатська бібліотека: у Франківську, Яремчі, Болехові, Тлумачі, Тисмениці, Надвірній, Рогатині, інших містах.
«Коли бібліотекарі проактивні, вони шукають можливості: звертаються до нашого фонду, знаходять гранти, відстоюють можливості для закупівлі книг та обладнання у місцевої влади, – каже Тамара Сухенко. – Хоч насправді цього не достатньо, на сьогодні потрібні великі інвестиції. Наприклад, багато сільських бібліотек взагалі без опалення, без інтернету. Ще треба багато вкладати в розвиток і мотивацію бібліотекарів. Бо, якщо ми хочемо, щоб вони грали важливу роль у розвитку людей, то мусимо давати їм можливості для власного розвитку».
Закон допоможе?
На початку вересня цього року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Він вводить сучасну класифікацію бібліотек, контроль за закриттям книгозбірень, збереження цінних видань та створення електронних фондів.
Зокрема, згідно з проєктом закону, фонди публічних бібліотек у громадах мають містити актуальні примірники художньої, популярної, довідкової літератури, у тому числі електронні, та постійно їх оновлювати.
Публічні бібліотеки, крім надання послуг з читання, мають формувати навички комп’ютерної грамотності. Основні послуги книгозбірень, у тому числі й доступ до інтернету, мають бути безкоштовними.
Також бібліотеки мають створювати електронні каталоги, доступ до яких буде відкритий для всіх.
Книги більше не купують. То як видавництва та книгарні Прикарпаття виживають у кризу
Якщо орган місцевого самоврядування вирішить ліквідувати чи реорганізувати бібліотеку, він повинен розмістити оголошення про це в інтернеті чи місцевих ЗМІ не пізніше, ніж за місяць. А також – надіслати повідомлення центральному органу виконавчої влади. А там уже мають вирішити, чи давати дозвіл на закриття. У разі ліквідації чи приватизації державної або комунальної бібліотеки її майно передається іншим державним чи комунальним книгозбірням.
Книжкові пам’ятки не можна вилучати з бібліотечного фонду. Крім того, бібліотека мусить створити електронні копії цінних старих видань. Більше того, законопроєкт вимагає створення Національної електронної бібліотеки України. Вона складатиметься з фонду електронних документів (зокрема – оцифрованих пам’ятних творів) та електронного каталогу. Доступ до електронної бібліотеки надаватиметься через інтернет.
Поки що закон чекає на друге читання.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.