У цей день хрещеники ходять у гості до своїх хрещених, приносячи гостинці.
Наступний за Великоднем понеділок в Україні називають поливаний або Волочильним. У цей день прийнято ходити один до одного в гості з гостинцями, а хлопці зі світанку поливають дівчат водою, пише Репортер з посиланням на Главком.
Традиція Поливаного понеділка існує не тільки в нашій країні. Свято відзначають також у Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини.
Традиції Поливаного понеділка
У цей день юнаки обливали вподобаних незаміжніх дівчат водою, висловлюючи їм свою симпатію. Прийнято було також поливати перехожих і друзів, занурюватися в річки й озера. Вважалося, що вода в цей день несе очищення, позбавляє від хвороб. У деяких регіонах обливання тривали кілька днів: в одні з них обливалися тільки хлопці, а в інші – дівчата.
Існував також звичай, коли незаміжню дівчину виводили у двір, а юнаки повинні були тричі облити їй шию зі словами «Христос воскрес!». Після дівчина запрошувала юнаків у будинок і вручала кожному крашанки.
У цей день хрещеники ходять у гості до своїх хрещених, приносячи гостинці. Хрещені також повинні віддячити й подарувати подарунки. Традиція ходити в гості стосується не тільки хрещеників, у цей день прийнято обмінюватися писанками та крашанками.
На Поліссі в понеділок було прийнято ходити на кладовища і відвідувати могили покійних рідних. У гості один до одного ходили куми.
Походження свята
Воду завжди наділяли цілющими властивостями. Ще в язичницькі часи весняні купання й обливання вважалися своєрідними ритуалами (наприклад, для закликання дощу). Слов’яни вірили, що через воду людина очищається не тільки зовнішньо, а й внутрішньо.
У Київській Русі Поливаний понеділок святкували три дні (Волочильники). За цей період треба було облити «все і всіх». У Волочильники, крім ритуального обходу односельців у перший день Великодня, парубки-обливальники ходили по тих хатах, де жили дорослі дівчата.
Із часом язичницька традиція трансформувалася у християнську. Однак символізм свята – очищення, радість весни та пробудження природи – залишився незмінним.
Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавні звичай, що пов’язаний з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших європейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливавать водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу».
А в першу п’ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» – водою з-під млинового колеса; при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля – «милодух» або взагалі квіти. У Боснії цього дня купаються в джерельній воді.
Прикмети
У Поливаний понеділок безвітряний день і синє небо – до дощу;
Сонячно і безхмарно – літо видасться таким самим;
Із самого ранку ллє дощ – літо теж буде дощовим;
Птахи повернулися з вирію, але ще не співають – ще чекати морозів.
