Хоч цього року погода не тішить і сакури квітнути не спішать, Закарпаття – гарна ідея для вікенду. Тут є старі замки і бруковані вулички, а ще – особлива культура на перетині трьох країн.
«Репортер» поїхав подивитися, як там нині, по інший бік Карпат.
Місто на межі
Закарпаття межує з Франківщиною, але дістатись туди нелегко – звісно, якщо не маєш власного авто. Найближча дорога веде через Стрий і Сколе. Автобус з Франківська до Ужгорода їде ледь не цілий день, тому варіант – BlaBlaCar. Але й там вибір невеликий.
У горах ще сніг, а після перевалу – така сама похмура погода, як і в нас. Втім, те, що клімат різниться, видно одразу: практично всі плодові дерева уже стоять заквітчані й повітря трохи тепліше.
Читайте: Снятин дивує уважних. Як за один день закохатися в місто (ФОТО)
Більшість туристів їде у весняний Ужгород дивитися на сакури. У сезон ціле місто вкрите рожевими пелюстками. У минулі роки сакури розцвітали вже на початку квітня, але цьогоріч пуп’янки ще закриті. Місцеві прогнозують, що треба чекати ще тиждень.
Але не тільки сакурами дивує Ужгород. Вулиці уже прикрашають дерева у білих, ніжно-рожевих і яскраво-рожевих квітах, схожі на легкий зефір. Цвітуть вишні, абрикоси, сливи, мигдаль. А у сусідньому Мукачеві всюди радують око дерева з великими, майже штучними на вигляд квітами – магнолії.
Ужгород – найменший обласний центр в Україні, приблизно 115 тисяч мешканців. Старовинні будинки у центрі «забивають» дуже яскраві вивіски, які псують загальну картину. Бруківка місцями потрощена. Є відчуття провінції. Втім, гарна акуратна набережна уздовж річки Уж і затишний пішохідний центр трохи компенсують це враження.
Ужгород заснований ще у ІХ столітті. Відтоді й до незалежності України був під владою Австро-Угорщини, Угорщини, Чехословаччини і СРСР. Зараз тут на вулицях чути переважно українську та російську, а про минуле нагадують назви вулиць і споруди з угорською історією.
До того ж, Ужгород завжди лежав на межі країн та імперій. І тепер на околиці міста розташований пропускний пункт із Словаччиною. Коли рухатися від центру по об’їзній, видно чергу з фур, які вишукувалися перед КПП.
Шукайте малі фігурки
Ужгородський замок розташований практично в межах центру. Збудований у ХV-XVІІІ століттях як фортеця, він бачив багато сторінок закарпатської історії: перебував у володінні угорських магнатів Другетів, пережив облогу селян під час визвольної війни 1703-1711 років. Але найбільше в замку згадок про часи, коли ним володів Міклош Берчені та його дружина Крістіна Чакі. Тоді тут проводили бали та приймали поважних гостей.
Вхід – 50 грн за повний квиток. Зараз територія навколо замку невелика, тут є руїни старої церкви й кілька скульптур. Всередині працює краєзнавчий музей. Тут є зали із стародавніми народними інструментами, зброєю, експонатами, пов’язаними з історією замку та регіону загалом, а також природничий відділ.
Читайте: Замок над Дністром, сад із Біблії та Папа Римський. Маріямпіль розкаже багато (ФОТО)
Поруч із замком можна відвідати музей народної архітектури і побуту. Тут просто неба зібрані традиційні хати Закарпаття, відтворений інтер’єр всередині будівель. А ще неподалік – ботанічний сад Ужгородського університету.
У самому центрі головною визначною спорудою є Хрестовоздвиженський греко-католицький катедральний собор. Його високі вежі й колони зображають на різних листівках, магнітах, а також – на фірмовому торті «Ужгород». Інтер’єр оформлений у стилі рококо, в центрі височіє дуже гарний іконостас. Але це бачимо хіба на фотографіях, бо зараз всередині проводять реставрацію.
Далі від центру, в спальному районі, можна відвідати Горянську ротонду, пам’ятку архітектури національного значення XII-XIV століть, третю за давністю церкву в Україні. А в самому серці міста привертає увагу велика червона синагога, збудована у неомавританському стилі. Зараз там обласна філармонія.
Але насамперед туристи люблять шукати мініскульптури, розкидані по всьому центру міста, найбільше – на набережній Ужа. Усіх їх створив скульптор Михайло Колодко. Маленькі фігурки пов’язані з історією міста або просто приурочені до якоїсь події. Тут є Святий Миколай, бравий вояк Швейк, один із засновників гурту Deep Purple Джон Лорд (саме з Ужгорода по СРСР поширювали перші записи гурту з угорського радіоефіру), опришок Микола Шугай, корабель «Карпатія», який першим надав допомогу потерпілим з «Титаніка» та багато інших.
Замок дивиться згори
Всього за 40 км від Ужгорода розташоване інше старовинне місто – Мукачево. Гарне містечко, за духом чимось схоже на Коломию. Через нього тече річка Латориця, на її зелених берегах люблять відпочивати місцеві.
Перша письмова згадка про Мукачево була ще у 896 році. Зараз старі будівлі й гарні пішохідні вулички в центрі теж псують недоладні вивіски, але тут затишно. Головні вулиці прикрашають білі магнолії, в центрі багато скульптур і пам’ятників, старий катедральний собор святого Мартина. Дуже цікава мукачівська ратуша, збудована на початку ХХ століття у готичному стилі під впливом угорської сецесії. Зі своїми шпилястими баштами та стрілчастими арками, ніжно-зелена будівля нагадує казковий палац.
Але найвідоміше й найвизначніше місце Мукачева – замок Паланок. Якщо йти до нього вже після прогулянки центром міста, то це десь хвилин сорок пішки сонячними заквітчаними весняними вулицями, повз одноповерхові будинки й особняки. Кам’яна фортеця з червоними дахами височіє на горі ще здалеку. Згори відкривається гарний краєвид на місто й річку.
Перша згадка про замок датована ХІ століттям. Найвідоміші власники – трансильванський князь Ференц І Ракоці, його дружина, боронителька замку під час повстання Ілона Зріні та син Ференц ІІ Ракоці, керівник угорської національно-визвольної боротьби. Скульптура юного Ференца з матір’ю стоїть на одному з оглядових майданчиків.
Читайте: Кордони закриті. Найцікавіші місця України, де прикарпатців чекатимуть влітку (ФОТО)
Замок Паланок – середньовічна фортеця, добре збережена й відреставрована. Вхід на територію – 50 грн для дорослих, 40 грн – для студентів і пенсіонерів, 30 грн – для дітей. Споруда складається з кількох терас: Нижній, Середній і Верхній замок. У приміщеннях облаштовані показова кімната тортур, музей народного побуту, виставки картин і експозиції про відомих власників фортеці. На найвищому оглядовому майданчику на стелі височіє скульптура національного птаха Угорщини – сокола-турула.
Поруч із замком примостилися немало ресторанів, де подають бограч, бануш, кийзлики та інші страви закарпатської кухні. Тут можна дати ногам відпочити після насиченого вікенду.
