Не так давно в соцмережах активно обговорювали зарплату керівника Укрпошти Ігоря Смілянського. В інтерв’ю одному із всеукраїнських видань він розповів, що заробив за грудень 2019 року 1 мільйон 24 тис грн.
А тим часом листоноші у прикарпатських селах працюють за 1500 грн на місяць, а поштові відділення сиплються на очах, пише «Репортер».
Дешевше закрити
Нині відділення Укрпошти в селі Нижнів Тлумацького району нагадує декорацію для повоєнного фільму про злиденне й голодне життя. Трухляві двері та вікна, перекособочений і зарослий травою дах, стіни кришаться від старості, а підлога встелена прогнилими шматками лінолеума. Коли востаннє ремонтували будівлю, не знають навіть старожили.
«Це є польський будинок, збудований з каменю, – розповідає місцева жителька Параска Василишин. – Я знаю, бо в мене такий самий, живу по сусідству. Цей будинок вистояв війну і ще б стояв, але ніхто нічого не робить. Кожен раз, коли проходжу повз, то дивлюся, чи він ще не завалився, або щось може на голову впасти. Шкода, бо збудувати новий не так вже й легко. От коли в моїй хаті робили ремонт, то хлопці казали, що вона ще 200 років може стояти».
Сьогодні у нижнівській пошті працюють четверо людей. Розповідають, що за 30 років двічі робили косметичний ремонт власним коштом, а ззовні будівлю «рихтували ще за совка».
«Я проробила тут 27 років, – розповідає листоноша Марія Сенчук. – За моєї пам’яті знадвору будинок не ремонтувався взагалі. А всередині ми два рази білили за свій кошт. Але що казати про ремонт, ми навіть вікно відкрити не можемо – грати на вікнах зварили зсередини. Я навіть не знаю, хто це таке придумав. Якщо жара, неможливо працювати – не провітрити, не повитирати».
За словами голови села Лесі Ковалюк, аварійний будинок є власністю Укрпошти, тож сільрада допомогти з ремонтом не може.
«Я працюю в сільраді з 2010 року, спочатку була секретарем, – розповідає Леся Ковалюк. – Пам’ятаю, що ми переукладали договори оренди й піднімали папери по цьому приміщенню. Ні будівля, ні земля під нею громаді не належить. Відповідно, жодної гривні за їх оренду до бюджету села не надходить. А якщо це приміщення не наше, то ми не можемо його ремонтувати. Це суперечить закону. Сусідову хату ніхто ремонтувати не буде».
Більше того, чиновниця побоюється, що відділення в їхньому селі можуть просто закрити. Адже так буде дешевше.
«Ми б, звісно, могли клопотати про ремонт відділення, та якщо будемо наполягати, його просто закриють, – говорить Леся Ковалюк. – Ми вже мали таке з відділенням Ощадбанку. Коли почали писали звернення щодо ремонту, його вирішили закрити. І закрили. Дали нам один день. Усі пенсіонери, які були в Ощадбанку, пішли на пошту. А якщо пошту закриють? Молоді ще можуть поїхати в райцентр, в Тлумач. А для старших – це єдиний варіант взяти пенсію».
Господарство у спадок
Керівник Івано-Франківської обласної дирекції АТ «Укрпошта» Михайло Рудий переконує: відділення поштового зв’язку в селі Нижневі ніхто закривати не збирається. Мовляв, його просто перенесуть в інше приміщення, яке проситимуть в сільської ради.
«На сьогоднішній день господарство, яке ми отримали у спадок, потребує значних капіталовкладень, – розповідає Михайло Рудий. – Воно в дуже такому, я б сказав, занедбаному стані. На жаль, є відділення, особливо в селах, де ремонти не робилися кілька десятків років. Приблизно раз на тиждень до нас звертається якесь відділення для покращення умов праці. Що стосується нижнівського відділення, як би нам не було прикро, воно справді в дуже жахливому стані. Найближчим часом, думаю, ми питання якось вирішимо. Але без допомоги громади та сільської ради нам не обійтися. Будемо просити, щоб нам виділили інше приміщення».
За його словами, у 2019 році на Прикарпатті вдалося відремонтувати приблизно 30 відділень поштового зв’язку. Але для області це мізер. Адже на сьогодні на Франківщині є 462 відділення Укрпошти, які обслуговують 804 населених пункти. 39 відділень розташовані в містах, 24 – в селищах і 394 – в селах. Також є п’ять пересувних відділень.
Михайло Рудий каже, що у 2020 році запланували відремонтувати всі відділення Івано-Франківська і навіть відкрити нові. Однак витрачати гроші на села поки що не готові. Адже, за його словами, 61 % поштових відділень у селах – збиткові. Середня завантаженість сільського відділення – чотири посилки і 53 конверти на місяць, буває менше. При таких обсягах не можна працювати 5-6 днів на тиждень, як у великих містах. Відповідно і працівник пошти працює на 0,2, 0,3 чи 0,4 ставки.
Сумнівний заробіток
Але старі приміщення для працівників сільської пошти – це ще пів біди. Аби отримати зарплату й заробити додаткову копійку, вони мусять виконати план головного офісу з продажу продуктів і побутової хімії.
«Крупи є, шоколадки різні, вафлі, мило господарське, сірники, – розповідає листоноша Світлана Мандзюк, показуючи на сумку, в яку поскладала продукти. – Купляти це ніхто людей не заставляє, але є багато жінок, які не ходять в магазин, бо їм важко. То вони й раді, що я їм це принесу. Хоча, якщо чесно, то в нас трохи дорожче, ніж в магазині».
Але такий бізнес доволі сумнівний. Бо ж з 1000 гривень виторгу заробіток лише 70.
«Я не працюю за зарплату, що я можу за цю зарплату купити? За стаж працюю, аби хоч якусь пенсію отримувати, – каже Марія Сенчук. – От чоловік купив мені велосипед. Маю кошик, куди складаю товар, газети. Село в нас велике, без велосипеда я б не зробила нічого, бо обійти всіх неможливо. Маю десь 100 пенсіонерів, а хат понад 300. Отак і їжджу за 1600 зарплати».
Натомість Михайло Рудий вважає, що аби отримувати більшу зарплату, поштарі мають більше працювати.
«Маємо яскравий приклад – пілотний проєкт, який реалізували у Чернігівській області по пересувному відділенню поштового зв’язку, – говорить Михайло Рудий. – Усі працівники пересувного відділення мають повну завантаженість і відповідно високі оклади. Сподіваємось, що цей проєкт принесе позитивні результати і нашій області».
Крім того, покращити роботу Укрпошти має поданий до Верховної Ради законопроєкт № 2788. Він повинен розширити спектр фінансових послуг підприємства. Зокрема, дозволить відкривати й обслуговувати зарплатні рахунки, проводити розрахункові банківські операції, здійснювати обмін валют тощо.
Ми вже навіть уявили, як це буде відбуватися у Нижневі. Тай в інших селах, де пошта більше нагадує декорацію для повоєнного фільму.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.