У старших класах настає час визначитися з майбутньою професією й дитячі «хочу бути футболістом / балериною» не допомагають.
Звісно, освіта ще не означає, що саме цим ви будете займатися все життя. Але обирати треба, як не крути, пише “Репортер“.
У філологів найбільший конкурс
Куди і на що йти, впливають результати ЗНО, бо конкурс відрізняється, залежно від університету і спеціальності.
У ПНУ на бакалавра готують за 81 спеціальністю. Найпопулярніші традиційно англійська філологія, право та міжнародні відносини. Найменший конкурс – на природничі спеціальності.
Наприклад, на право минулого року на перший курс набирали 120 студентів, з них 10 – на державну форму. Найвищий конкурсний бал був майже 195, найнижчий – 132. На англійську найнижчий середній бал на бюджет – 190. Останні, кого зарахували на платні місця, мали 147 і 144 бали. Зате на французьку філологію (куди у нас теж можна вступати з англійським ЗНО) конкурс менший, найнижчий бал – 139. Але тут немає бюджетних місць.
В університеті нафти і газу є 38 освітніх програм. На технічні спеціальності, як і всюди, недобір. Тому там є багато бюджетних місць – держава заохочує. Наприклад, у 2019 на програму «буріння газових і нафтових свердловин» прийняли 43 бюджетники, найнижчий середній бал – 115. А от на популярнішу «фінанси, банківська справа та страхування» бали бюджетників були від 194 до 177, найменший у зарахованого на контракт – 156.
У медуніверситеті є п’ять освітніх програм: медицина, стоматологія, фармація, педіатрія, фізична терапія та ерготерапія. З найвищими балами йдуть на медицину, з найнижчими – на фізичну терапію з ерготерапією.
В університеті короля Данила є 15 спеціальностей: дизайн, журналістика, комп’ютерна інженерія, туризм, право, облік і оподаткування, музичне мистецтво… Навчання лише платне, але ті абітурієнти, які здали ЗНО з профільних предметів вище 180 балів, навчаються безкоштовно, хто має 160-180 балів – 50 % знижки.
Багато франківців їдуть до Львова. Найпопулярніші виші у сусідів – Львівський університет Франка та університет «Львівська політехніка».
У ЛНУ є освітні програми, яких нема у Франківську, наприклад, іспанська, арабська, перська, турецька, японська мови, астрофізика, міжнародний бізнес. У 2019 на бюджет, на популярну тут англійську мову, пройшли абітурієнти з найнижчим середнім балом 194.
«Львівська політехніка» відома архітекторами, дизайнерами, спеціалістами з комп’ютерних технологій, тут є великий вибір освітніх програм для хіміків і фізиків. Багато абітурієнтів вступає і на гуманітарні спеціальності – право й журналістика. У 2019 на «архітектуру і містобудування» приймали на бюджет із середніми балами від 196 до 179. А от на державну форму на мікро- та наносистемну техніку можна було потрапити і з середнім балом 142.
Кешбек під ялинку. Як законно повернути частину коштів за навчання
Із 38 київських вишів найпопулярніші – КНУ імені Шевченка та університет «Києво-Могилянська академія», а також «Київська політехніка». Конкурс тут високий: щоб потрапити на бюджет, переважно, треба мати середній бал вище 180.
Роботодавець на освіту не дивиться
У франківській рекрутинговій компанії «А-простір» зараз 60 % вакансій – зі сфери торгівлі, розповідає головний спеціаліст відділу рекрутингу компанії Ольга Стасюк. Шукають менеджерів з продажу, торгових представників, продавців-консультантів.
«Також досить затребувані бухгалтери, бо у кожному підприємстві є хоча б одна людина, яка веде звітність, – каже Ольга Стасюк. – Студентів найбільше беруть у сферу обслуговування: готельно-ресторанний бізнес, продавці-консультанти, офіс-менеджери. Можна знайти роботу в ІТ, американських компаніях, які займаються логістикою, вантажними перевезеннями, але там є вхідний критерій – знання англійської».
А от юристів та економістів на ринку зараз надто багато, тому їм доводиться бути гнучкими, міняти сферу діяльності. Ольга Стасюк про це знає добре, бо й сама за освітою юрист, але працює рекрутером. Рекомендує вступати на ту спеціальність, яку можна підлаштувати під різну роботу.
«Менеджер згодиться всюди, незалежно в якій галузі. Цій людині буде найлегше почати свій шлях у багатьох професіях, – говорить Ольга Стасюк. – У майбутньому будуть розвиватися програмування, веб-дизайн, бо кількість таких компаній за кілька років дуже зросла. Але не впевнена, чи наші виші будуть правильно готувати фахівців. Також непогано закінчити англійську мову чи міжнародні відносини – знання англійської завжди великий плюс при пошуку роботи».
Загалом, розповідають рекрутери, освіта зараз не є критерієм для роботодавців – не лише спеціальність, а й взагалі її наявність. Вона є необхідною хіба для держслужбовців.
Силу міряють роками. Назар Павлів – про рекорди, шоу і звідки беруться богатирі
«Тепер пункт «освіта» навіть не обговорюється, – розповідає керівниця компанії Ірина Стецевич. – Є дисципліни, де без освіти не вийде, наприклад, юристи. Технічна освіта теж важлива, але часто необхідні навики дають добрі курси, а не диплом. От у випадку з дизайнерами освіта не грає ролі, там дивляться портфоліо».
Стецевич радить шукати такий виш, який дасть можливість працювати вже під час навчання.
«Важливо, щоб університет розвивав гнучкі навички, створював прогресивне середовище, мав наукову базу, можливість співпрацювати з організаціями, куди беруть на стажування, – говорить вона. – Зараз стають затребувані міждисциплінарні спеціальності, наприклад, поєднання біології та ІТ. Також розвивається галузь кар’єрного консультанта, який допомагає людям розвивати навички, є ментором у пошуку роботи».
Темперамент впливає
Щоб визначитися з майбутньою професією, радять записатися на профорієнтаційний курс, експериментувати. А ще – не думати, що це назавжди, адже, за статистикою, 90 % людей не працюють за фахом і це… нормально.
«Нове покоління щоранку питає себе: для чого це мені? Аби знайти справу до душі, треба щоб батьки давали можливість шукати щось нове, щоб дитина мала розширений світогляд, – говорить Ірина Стецевич. – Це не проблема – змінити сферу діяльності під час або після навчання. Важливо вибрати не лише рід робіт для дитини, а й те, в якій організації вона хотіла би працювати. Бо бути маркетологом у «Сільпо» і в креативній агенції – це різні речі. Треба зрозуміти, де тобі комфортніше працювати – в організованій фірмі з вертикальною ієрархією чи творчій, де всі самоорганізовуються».
Частково визначитися допомагають профорієнтаційні тести, наприклад, такий є на сайті Державного управління праці. Або допоможе психолог.
«Треба враховувати темперамент дитини, її індивідуальні особливості, – говорить психолог Надія Пасічняк. – Хтось більш спокійний і витривалий, йому підходить сидяча робота. А хтось навпаки – прагне активного руху, змін, і легше адаптується до умов середовища. Основна умова сьогоднішнього успіху на ринку праці – це емоційний інтелект, здатність розуміти емоції інших людей та свої власні. Психолог допоможе це визначити, а також тип темпераменту і рівень стресостійкості».
