Винищення горобців стало найяскравішою частиною китайської масштабної кампанії у боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками. Ця боротьба була організована в Китаї за ініціативою тодішнього правителя Мао Цзедуна в рамках політики «Великого стриб-ка». Ця кампанія була спрямована на укріплення індустріальної бази країни та різкий економічний підйом у 1958‑1962 рр.
Задум полягав у знищенні «чотирьох шкідників»: щурів, комарів, мух і горобців. Велась активна пропаганда, яка пояснювала, що горобці масово поїдають зерна врожаю, приносячи національному господарству колосальні збитки.
Відомо, що горобець не може протриматись у повітрі більше 15 хвилин. Отже, усі китайські селяни, школярі, міщани мали протягом цього часу голосно кричати, гамселити у баняки, барабани, розмахувати тряпками і палицями, стоячи на дахах будинків. Аби налякати птахів і позбавити їх прихистку.
Виснажені пташки падали на землю замертво, або добивались учасниками дійства.
В ході цієї кампанії лише за три дні в Пекіні та Шанхаї було знищено 900 тис. горобців. А до грудня 1960 року ця цифра зросла майже до двох мільярдів.
Рік потому врожаї справді стали ліпшими. Але не заставили чекати й наслідки горобиної відсутності – гусениці та саранча, які зжирали все, що посходило. Раніше такого не траплялось, бо горобці тими шкідниками харчувалися.
У результаті нашестя саранчі врожаї зменшилися настільки, що в країні настав голод, який забрав близько 30 мільйонів людських життів. Ще однією причиною голоду була колективізація, яка теж призвела до зменшення врожаїв.
Врешті-решт китайці зрозуміли та визнали, що кампанія була помилковою. Мао Цзедун прийняв особисте рішення припинити боротьбу з горобцями, а четвертим шкідником замість них «призначили» жуків.
Щоби потім відновити втрачене птаство, горобців до Китаю завозили із Канади і СРСР.
Comments are closed.