Роман Фабрика Напевно немає дня, щоб з екранів телевізорів не йшлося про видобуток нафти, транспортування газу, про тарифи і ціни на пальне… Справді, вуглеводні — річ важлива і потрібна. І кожен з нас це відчуває, будь він фермер, таксист чи власник ні, не джипа, а звичайних «Жигулів», які ще не так давно, тобто за совітських часів, були вершиною щастя для робітника, селянина чи науковця.
А нині на календарі 2008?й. І ця вісімка нагадала мені, що 90 років тому помер один з найславетніших українських учених-нафтовиків Роман Залозецький.
Якщо говорити коротко, то він був одним з тих галицьких дослідників, які сто років тому закладали надійні підвалини хімії і технології нафти. Професор Роман Залозецький — учений, що у 1899 році при Львівській політехніці, яку закінчив сам, організував першу «Крайову науково?дослідну станцію» для вивчення прикарпатської нафти та озокериту. Очолюючи цей підрозділ, молодому вченому вдалося вперше встановити у складі високомолекулярних вуглеводнів нафти та озокериту ізопарафінові сполуки. Разом з Г.?Клярфельдом він уперше доказав, що прикарпатські нафти є оптично активними.
Взагалі, гортаючи матеріали, пов’язані з життям і діяльністю цього вченого, дивуюся, скільки встигла зробити корисного ця скромна людина, скільки встигла зробити для нафтової науки, для суспільства.
Професор Роман Залозецький заклав основи нової галузі науки — геохімії нафти. Він отримав на конкурсах три нагороди: за спосіб знебарвлення озокериту, за шляхи використання кислого гудрону та спосіб виробництва нафтових лаків. А ще він вивчав питання водопостачання Львова, описав родовища прикарпатських калійних солей та інших корисних копалин. Ним була опублікована наукова праця про склад повітря в озокеритових шахтах Борислава. Надзвичайно цікавим є й те, що сто років тому в його працях вперше йшлося про охорону навколишнього середовища. Свого часу він був справжнім лідером нафтовиків Галичини. Його цінували, поважали, прислухалися до його порад і пропозицій. Зокрема, коли у 1905 році почалася нафтова криза, пов’язана з надвидобутком нафти в Бориславі, професор Роман Залозецький — представник галицьких нафтовиків — запропонував Львівській раді залізниць використовувати як паливо у локомотивах нафту замість вугілля. Пропозиція була реалізована. Нафтовики розширили ринок збуту.
Цього року, коли усе свідоме українство готується відзначити 140?у річницю створення «Просвіти», не можу не згадати ще й такої цікавої сторінки життєпису Романа Залозецького, як його співпраця з «Просвітою». Зокрема, проф. Залозецький був директором торговельної школи товариства «Просвіта», головою товариства «Сільський господар». В листопаді 1908 року Р.?Залозецький разом з гуртом львівських інженерів заснували «Українське технічне товариство». Професор Залозецький був обраний першим його головою. Варто наголосити, що ще тоді на засіданнях товариства обговорювалися питання захисту української мови у державних технічних установах Галичини.
Говорячи сьогодні про Романа Залозецького, мусимо згадати, що він був дійсним членом Наукового товариства ім. Т.?Шевченка, а також членом-кореспондентом Російського технічного товариства в Петербурзі. Паралельно з діяльністю в царині нафтової промисловості Р.?Залозецький займав урядові посади. Був радником австрійського уряду, членом патентного уряду, з 1901 року — почесним консулом Великобританії у Львові, представником французьких і англійських нафтових фірм в Галичині. У 1913 році політична ситуація в Галичині напередодні Першої світової війни змусила п. Романа переїхати до Відня. Там він деякий час працював радником міністерства публічних робіт. 6 жовтня 1918 року професор Роман Залозецький помер в австрійській столиці.
Шановний читачу! Може й задовго розповідав про Романа Залозецького, але він вартує цього. Він наш краянин, який народився у Болехові. Його батько Василь Залозецький був греко?католицьким священиком. У сім’ї панувала висока духовність, творча атмосфера. У професора Залозецького був син Володимир. Тривалий час жив у Празі. Його вважають видатним українським мистецтвознавцем. Можливо попереду буде нова розповідь про династію Залозецьких.
Comments are closed.