Минулими вихідними благодійна організація «Мій край», яку заснувала родина депутата обласної ради Василя Матійчика, зініціювала для Покуття велике свято. За два дні тут відкрили три дитячі садочки, шкільний спортзал і міський стадіон «Колос».
Панське – дітям
На свято Преображення Господнього, у п’ятницю, в трьох селах Городенківського району і кошики святили, і урочисто відкривали дитячі садочки. Перші заходи відбулись у селі Стрільче. Для місцевих це справді стало подією, адже тутешній садок «Казка» не функціонував майже 15 років. Менше року тому на кошти благодійної організації «Мій край» почали ремонт. Зараз тут повністю переробили фасад приміщення, дитячі кімнати та ігровий майданчик.
Втім, за словами Василя Матійчика, садок будуть удосконалювати. «Він ще не є таким, який би хотілося, зокрема мені, – каже меценат. – І він точно таким буде. Щодня я приїздив сюди та спостерігав, як працюють люди. Це будемо робити й надалі».
Подарунки на цьому не закінчилися. Вже з 1 вересня на уроки фізкультури школярі ходитимуть до нового спортзалу. Його підлогу оснастили спеціальним легкоатлетичним покриттям, зробили душові та роздягальні для дівчат і хлопчиків, закупили різноманітний спортивний інвентар.
Далі свято перенеслося у село Котиківка. Місцеві кажуть, що й не вірили, що з руїн садочка «Барвінок» можна було зробити таку красу. Деякі бабці плакали. А малечі головне, аби було де погратися. Тому чи не відразу пішли випробовувати ігрові майданчики з різними турніками, гірками та гойдалками…
Але найбільше роботи було над реконструкцією дитячого садочка «Журавлик» у селі Серафинці. Старе панське приміщення свого часу служило для різних потреб, а потім з нього зробили дитсадок. Єдина проблема, що працював він сезонно.
«Дітей у селі трохи є, – каже місцева мешканка Марія Хирич. – Переважно усіх возять у садок до Городенки, бо тут холодно, лише п’єцами палили. До міста ніби недалеко, але все одно не зручно. Тепер будемо водити до нашого садочка – тут і опалення зробили, і воду провели».
У «Журавлику» зробили капремонт, облаштували ванні та ігрові кімнати. До речі, зараз усе тут справді схоже на панський маєток: розкішний декор, штучні кущі, м’якенький газон.
«Я буваю у різних куточках та надзвичайно втішений тим, що садок у моєму рідному селі Серафинці на сьогодні є найкращим дитячим сільським садочком в Україні, – каже Василь Матійчик. – Безперечно, цього б не було, якби не бажання громади, сільського голови та районної влади, ну і, напевне, якісь мої можливості. Вони були реалізовані через благодійну організацію «Мій край», яка започаткована моєю сім’єю – це дружина та мої два сини. Сьогодні вони є керівниками цієї благодійної організації, а я вже користуюся плодами їхньої праці».
Усі на стадіон!
Вже в неділю, у Городенці, урочисто, з оркестром і парадом спортсменів, відкрили реконструйований міський стадіон «Колос». До речі, того дня тут проводились традиційні обласні фінальні сільські спортивні ігри. Тож городенківцям було чим і перед ким похвалитися.
Після реконструкції тут з’явилося нове футбольне поле. Його вирівняли, поставили дренажну систему, внесли гербіциди для спалення старої трави та засіяли новою – сумішшю трьох видів. Також у день відкриття Василь Матійчик подарував спеціальну машину для стрижки газонів.
Крім нового поля, на стадіоні є п’ять бігових доріжок із професійним легкоатлетичним покриттям, сектори для метання та стрибків. Для вболівальників доклали нові трибуни з металопластиковими кріслами. Відтепер стадіон може помістити понад вісім тисяч вболівальників.
«Ми зробили його разом з городенківською громадою та спортсменами, які тут займаються і будуть займатися, – говорить Василь Матійчик. – Тут ми створили належні умови для розвитку нашого спорту та високих спортивних досягнень».
Також перед входом на стадіон облаштували спеціальні майданчики для міні-футболу, волейболу та великого тенісу. Повністю замінено центральну кабіну з душовими та роздягальнями для спортсменів. Дуже непоганим подарунком стало й велике сучасне електронне табло.
Від автентики до сучасності
Від користі для тіла – до користі для душі. На центральній площі Городенки відбувся щорічний фольклорно-етнографічний фестиваль «Городенківська гостина». Зі сцени лунали автентичні мелодії, пісні та танці від сільських колективів. А через дорогу, навпроти сцени, біля районного будинку культури, гості міста мали можливість ознайомитись із традиціями кожного покутського села, покуштувати якусь місцеву страву чи наливку, помилуватися вишивкою, картинами, прикрасами, послухати легенд та історій. Наприклад, один веселий дідусь розповів такий дивний звичай. Каже, коли незаміжня дівчина приїздить на Покуття, то її обов’язково має поцілувати дід, у якого є багато внуків, і родина у гаразді живе. Тоді вона скоро і вдало вийде заміж.
До речі, про Будинок культури. Тут теж усе оновили: сцену, механіку, звук, світло, костюми.
Веселощі не вщухали до пізнього вечора. Автентичні мелодії згодом замінили сучасні виконавці: Світлана Весна, Наталя Бучинська й такі драйвові гурти, як «Тік», «Мандри» та «Mad Heads». Вели програму Юрій Горбунов та Ольга Фреймут.
Такого у Городенці не будо давно. І благодійники обіцяють – на цьому не зупиняться.
Comments are closed.