У Міносвіти затвердили новий держстандарт для початкової освіти, який вступає в дію з 2012 року. Педагоги кажуть, що легшою програма не стане, але надіються, що випустять нові, доступніші для дітей підручники. А поки що залишається вчитись усім разом: і вчителям, і дітям, і їхнім батькам.
Знову експерименти
Педагоги чи не в один голос стверджують, що теперішня навчальна програма розрахована на сильних дітей. Але таких є лише 30%. Для решти вона заскладна. Важкі вправи з української мови, читання, де дітям пропонують складні тексти, які дитина не може одразу засвоїти. Якщо брати математику, то раніше за трирічного навчання в початковій школі було багато типів задач, які повторювались і щороку закріплювались. Зараз такого немає.
«Міністерство освіти хоче зробити такий поступовий перехід від дошкільної освіти до шкільної. Але це складно для дітей, бо не всі охоплені дошкільною освітою, – пояснює заступник директора з виховної роботи франківської школи №25 Антоніна Гонтар. – До школи поступають з різною пізнавальною готовністю. Якщо дітки із садка привчені до занять, то домашні – ні. Але вчитель намагається до кожного знайти індивідуальний підхід. У нашій практиці траплялося таке, що приходили дуже підготовлені діти, а згодом на уроках їм було нудно. Тоді в кінці навчального року діти, які до школи не вміли читати, показували кращі результати за тих попередньо підготовлених. Єдиний вихід – чітка співпраця не лише вчителів та учнів, а й батьків із дітьми».
До речі, деякі батьки самі дивуються домашнім завданням, які приносять зі школи їхні чада. «У нас такого й приблизно не було та якось легше вчилося, – розповідає мама третьокласниці Лідія Шулик. – Найбільше проблем із математикою. Інколи і до плачу доходить. Підключаю усіх – і бабусь, і дідусів, інколи телефонуємо іншим родичам, аби розв’язати якусь задачу».
Вчителі шоковані
Але важко не лише з математикою. За словами Антоніни Гонтар, є дуже важкі тексти з читання. Навіть якогось наукового стилю, які діти важко засвоюють. Буває, самостійні завдання розбирають цілим класом, бо вдома діти й батьки не дають собі ради.
«Деяким учням це все цікаво, але на загал інформація є заскладною, – говорить вчитель початкових класів Олександра Дзюрбіль. – Адже діти мислять конкретно, хочуть мати наочний приклад, а тут іноді треба подумати абстрактно. У підручниках дуже мало написано, тому нам доводиться додатково щось шукати, придумувати, аби зацікавити та добре пояснити матеріал. Тож це додає роботи вчителям».
Але загалом, кажуть педагоги, цю програму виконувати можна. Проблема – з державними підсумковими атестаціями для четвертих класів. Бо вони надзвичайно складні.
«Навіть наші вчителі були шоковані, – говорить Олександра Дзюрбіль. – Роботи були дуже об’ємними, а час – обмежений. Наприклад, треба було написати твір та ще й виконати інші завдання. А це для дитини шок. Адже завдання недиференційовані. Звісно, ми привчаємо дітей до тестів. Пишемо їх з основ здоров’я, з громадянської освіти, з читання. Тож діти вже з перших класів знають, що таке тести. Але перевантажувати цими підсумковими не варто, або треба їх якось трохи спростити».
На жаль, у 2012 році програма не буде спрощеною. Крім того, з’являться нові предмети для першачків.
«Як є 21 година на тиждень, яка гранично допустима для перших класів, так і залишиться, – стверджує Антоніна Гонтар. – Будуть лише деякі зміни. Наприклад, з української мови для першачків сьогодні відводиться вісім годин, а в новому навчальному плані буде сім. Але натомість, одну годину виділили на іноземну мову. Зараз її вивчають лише з другого класу. Також будуть нові предмети – природознавство, суспільствознавство та «Сходинки до інформатики».
Вчителька каже, що нічого поганого у новій навчальній програмі для початкової школи немає. «Так, є велике навантаження, – каже Гонтар. – Але все може змінитися на краще, коли поміняють підручники та зроблять їх доступнішими для дітей».
Сон після школи
«Шість-сім років – це складний період, так званий «швидкий ріст», – розповідає психолог Оксана Хомин. – Дитячий організм швидко росте, але й швидко втомлюється – і фізично, і психологічно. Важливо, аби перший період адаптації до навчання був помірним. Не можна одразу навантажувати дитину складними завданнями. Атоми та молекули у початковій школі – може й зарано, хоч, з іншого боку, це певний прогрес. Наприклад, зараз дитина у п’ять років, а то й швидше, знає, як працювати з найелементарнішими програмами на комп’ютері. І такий прогрес не може ігнорувати освіта».
Психолог радить зробити для дитини перерву після школи та перед виконанням домашніх завдань. Погуляти на свіжому повітрі годину чи півтори і лише потім сідати за стіл. Також дуже важливо, аби дитина мала можливість поспати. Денний сон повністю відновить сили школярика.
«Допомагаючи малюкові з уроками, в жодному разі не можна говорити, що вони заскладні, – каже Оксана Хомин. – Цим ви відіб’єте бажання вчитися. Малюк побачить слабинку та використовуватиме її».
Але, з іншого боку, не можна вимагати й неможливого. Прислухайтесь до побажань свого школярика, годуйте його вітамінками та наберіться терпіння. А вундеркіндів хай виховує міністерство.
Comments are closed.