Хороший бізнес починається з ідеї. Компанія з виробництва панчішних виробів Premier Socks має завод у Мачухівській ОТГ, за 12 км від Полтави. Працюють уже 10 років, в Україні їх знають добре, тепер дізналися і в Європі.
Мало навчити, ще треба втримати
Засновник і співвласник Premier Socks 36-річний Олег Хардін каже, починав «шкарпетковий» бізнес ще у студентські роки: привозив з гуртових баз замовлення для бабусь-торговок у містечках Полтавської області. У 2009 році заснував компанію, а далі лише модернізував і збільшував виробництво.
Завод працює у селі Мачухи, центрі Мачухівської ОТГ. Приміщення не таке й велике. У радянські часи тут переробляли деревину, а потім будівля стояла напівзруйнованою. Нині на заводі є близько 300 працівників.
Читайте: Привид “Позитрона” – що чекає на колишній завод (ФОТО)
«Є кадрові проблеми. Якщо людина хоче звільнитися, вона може зробити це за два тижні, а щоб навчити нового налагодника в’язального обладнання, треба більше року, – говорить Олег Хардін. – Наприклад, ми не проти оплатити навчання наших працівників у Китаї. Але це дуже дорого: ми інвестуємо гроші в людину, а вона потім вирішить звільнитися і поїхати на роботу за кордон? Було б добре, аби з працівниками можна було укладати абсолютно законний контракт».
Ще одна проблема – низька кваліфікація працівників в Україні, адже жоден навчальний заклад не навчає виробництву шкарпеток. Це і було основними перешкодами при виході на європейський ринок. Втім, якісний товар зацікавив закордонних партнерів.
«Стосовно матеріалів текстильної промисловості, то європейці моніторять українські підприємства разом з китайськими, – каже Хардін. – Ми їм, перш за все, цікаві в логістиці, адже в Китаї вони мають купувати цілими контейнерами, а в Україні можна замовити невеликі партії й доставляти їх збірними вантажами в одній фурі».
Вийти на європейський ринок було непросто – перемовини тривали близько трьох років.
«Сюди приїжджало багато представників європейських компаній, з якими ми співпрацюємо. Перевіряли контракти з постачальником сировини, чи мають вони сертифікати якості, яке обладнання використовується, – розповідає Олег Хардін. – І тепер, по завершенню певної партії, приїжджають представники аудиторської компанії та кажуть вибірково дістати якийсь із ящиків, щоб перевірити якість товару».
Основні європейські партнери заводу – супермаркети «Ашан» і Jysk. Тому шкарпетки з Полтавщини можна купити у всіх країнах, де є ці мережі: у Франції, Італії, Німеччині, Польщі, Іспанії, інших.
Компанія навіть встигла попрацювати з «Діснеєм» – підписала контракт на використання їхніх персонажів на шкарпетках.
«Щоб працювати з компанією «Дісней», треба було підписати контракт на понад 100 сторінок, – говорить Хардін. – Ліцензія коштує десятки тисяч євро, аудит від «Діснея» – 2000 євро, передоплата на наступний рік – понад 30 тисяч. Ці витрати лягають на ціну товару, а робити її значно вищою – це втратити покупців. Тому контракт на цей рік ми не продовжували. До того ж, «Дісней» – це наше дитинство, а сучасні діти більше знають Свинку Пепу, ніж Скруджа Макдака».
Вироби з ім’ям
За рік Premier Socks виробляє 15 тисяч пар шкарпеток, переважно всі – кольорові й з малюнками. В одному приміщенні жінки на спеціальних машинках зашивають шкарпетки, в іншому, більшому, – працюють сучасні в’язальні машини.
Читайте: Клінкер їде до Європи. Як у Сумах роблять цеглу зі столітньою гарантією (ФОТО)
Спочатку розробляють дизайн партії, залежно від побажань замовника. Потім в’яжуть основу шкарпетки та прошивають ниткою – такою, щоб підходила по кольору. Далі готові вироби прасують на спецформах, в кінці пришивають етикетку.
«Ми прасуємо шкарпетки, щоб вони були рівненькі, формуємо партії. У кожній – 20 пар. А потім їх забирають в інший цех, де додають набивочний матеріал», – розповідає пані Тетяна, працівниця заводу.
«Ці машини в’яжуть шкарпетки. Ми заправляємо сюди нитки: на п’ятку, основу, на прошивний, на відпрацювання, – показує ще одна працівниця, пані Галина. – За день роблю десь 200 пар».
Пряжу закуповують в основному в Індії та Узбекистані, інколи невеликі обсяги добирають і в Україні.
Близько 15 % шкарпеток йдуть на експорт, решту розвозять по магазинах-партнерах в Україні. У крамницях їх продають переважно з етикетками замовника, але на звороті – Premier Socks.
У Івано-Франківську полтавські шкарпетки можна купити у Metro, Eva, Watsons, Prostor, «АТБ», «Епіцентрі», а також у невеликих крамницях. Ціна – від 12 грн, залежно від партії та дизайну.
Можна зробити індивідуальне замовлення і прямо на заводі, наприклад, шкарпетки зі своїм іменем або якимось цікавим написом. У Premier Socks кажуть, що на початку війни були дуже популярні шкарпетки з відомим гаслом, хто такий Путін…
Кожні три секунди
Зараз у Полтавській області 46 об’єднаних територіальних громад. Мачухівська утворилася у 2017 році. До її складу входять п’ять колишніх сільських рад із трьох районів: Полтавського, Новосанджарського і Решетилівського. Населення – сім з половиною тисяч, із 27 населених пунктів. Голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь розповідає, що з часу об’єднання бюджет громади значно зріс.
«Ми бачимо податки, які надходять з нашої території, намагаємося використовувати їх ефективно, – каже Білокінь. – Співпрацюємо і з компанією ДТЕК, вони допомагають розвивати наші проекти: придбати сміттєвоз, відремонтувати дорогу. Сортування сміття – взагалі зараз один із пріоритетів: хочемо встановити більше контейнерів, відкрити сортувальну станцію».
Але основні кошти до бюджету громади надходять завдяки Premier Socks. До того ж, Олег Хардін – голова бюджетної комісії у Мачухівській ОТГ, тож сам зацікавлений у фінансовій прозорості.
«Це найкращий приклад співпраці підприємства в ОТГ і самої громади на Полтавщині, – говорить Юрій Ісаєв, радник з комунікацій Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування. – До того ж, після підписання угоди про Асоціацію з ЄС фірма вийшла на нові потужності. І ОТГ виграє: збільшуються податки, покращується ринок, інфраструктура. За рік існування громади у нас є дуже великі зміни».
Читайте: Музей на колесах. Колоритний Volkswagen з вітерцем покатає по Верховині (ФОТО)
До речі, 80 % працівників заводу – місцеві мешканці. Їх довозять до роботи й назад і щомісяця дарують по 10 пар шкарпеток. І, хоч поки що виробляють не так багато, як хотілося б, як жартує Олег Хардін, щотри секунди у світі продається пара їхньої продукції. А це вже початок.
Comments are closed.