Вже понад 10 років в Україні успішно працює завод «Керамейя», який спеціалізується на виготовленні будівельних керамічних матеріалів. Продукція підприємства добре відома не лише на українському, а й на європейському ринку.
«Репортер» побував на виробництві.
100 років гарантії
Завод «Керамейя» розташований на околиці міста Суми. Його побудували на промисловому майданчику зруйнованого сумського заводу гумотехнічних виробів. Розташування доволі зручне, адже неподалік, у селі Верхня Сироватка, працює глиняний кар’єр.
Генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко розповідає, що ідея створення підприємства, яке б спеціалізувалося на виробництві клінкеру – одного з найміцніших видів цегли – з’явилася ще у 2006 році.
«Коли ми розробляли бізнес-проект, то відштовхувались від потреб будівельного ринку, – каже Телющенко. – На той час весь клінкер в Україні був імпортованим з Польщі чи Німеччини. Ми ж поставили собі за мету створити українську продукцію найвищої якості».
Звісно, аби втілити проект у життя, потрібні були кошти. У пошуках інвестора Іван Телющенко звернувся до американського фонду Horizon Сapital, а ті якраз шукали об’єкти для інвестування в Україні. Після обговорення бюджету та стратегії розвитку фонд вклав 15 млн доларів у будівництво комунікацій та першої виробничої лінії.
«Першу партію продукції ми випустили у квітні 2008 року під торговою маркою «КлінКерам», – розповідає гендиректор. – Сьогодні на цій лінії виготовляють 30 млн цеглин на рік. Також маємо лінію з виробництва керамічної бруківки – щороку 10 млн плиток ТМ «БрукКерам». Водночас виробнича потужність універсальної лінії становить 30 млн на рік клінкерної цегли або 60 млн поризованих керамічних блоків».
На сьогодні асортимент «Керамейя» налічує понад 100 найменувань, і щороку з’являється нова продукція. На свої вироби завод дає 100 років гарантії.
Без Росії обійшлись
Вперше на зовнішній ринок «Керамейя» вийшла у 2009 році, отримавши сертифікат системи контролю виробництва SPSC (Центр сертифікації будівельної продукції на відповідність вимогам ЄС. Знаходиться у місті Вільнюс, Литва). Тоді налагодили експорт в Росію, Казахстан і Білорусь. Однак, аби вийти на країни Євросоюзу, треба було збільшувати потужності виробництва і тут допоміг Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
«У 2011 році ми отримали кредит від ЄБРР на 10 млн доларів, – каже головний бухгалтер компанії Валентина Адамова. – Власне за ці гроші і вдалося побудувати другу універсальну лінію. Відтак, у 2013 «Керамейя» стала найбільшим виробником клінкерної керамічної цегли на пострадянському просторі. Щодо кредиту, то ми планували розрахуватися з ЄБРР у червні 2018 року. Але нам вдалося повністю погасити заборгованість у березні 2017, тобто на рік раніше».
Як розповів директор з продажів Дмитро Калємі, сьогодні продукцію «Керамейї» експортують у Білорусь, Молдову, Казахстан, Румунію, Литву, Грузію, Польщу, Німеччину та Данію. Від торгівлі з Росією завод відмовився.
«Безумовно, як і багато інших підприємств, ми відчули на собі вплив подій, що відбуваються в країні, – говорить Калємі. – Однак криза – це не лише проблеми й негаразди, а й нові можливості, стимул для розвитку. Тому нині можу сказати: розвиваємося всупереч усьому».
Замість газу – палети
Чимало уваги на заводі приділяють енергоефективності. Ще у 2014 році замість газових встановили твердопаливні котли на біопаливі (щепа), завдяки яким опалюють побутові та адміністративні приміщення.
«Подрібнюючи викорчувані навколо заводу чагарники на щепу, ми отримуємо безкоштовне паливо, яке є практично під ногами, – розповідає заступник головного інженера Анатолій Савченко. – У 2015 році ми модернізували одну з тунельних печей і замінили газ палетами. Економія – колосальна! Проект окупився за 1,5 місяця. Не використовуємо газ і для підігріву води. Враховуючи те, що значна частина тепла після сушіння цегли втрачається, ми змонтували теплообмінники, за допомогою яких нагріваємо воду».
Торік «Керамейя» взяла участь у проекті «Консультування підприємств щодо енергоефективності», який реалізовувала німецька компанія GIZ спільно з міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
«Перша ознайомча конференція відбулася 14 вересня минулого року в Києві, – каже Анатолій Савченко. – А у грудні представники нашої компанії їздили в Гамбург. Це була інформаційно-навчальна поїздка, знайомилися з досвідом німецьких колег у сфері енергозбереження».
Виробничі лінії підприємства оснащені сучасним обладнанням найкращих європейських виробників – Instalat, Handle, Lingl, Bedeschi, Ceric, а також українського виробника Техно-Маш-Сервіс. Програмне забезпечення, управління й контроль системами виконали фірми Instalat, Ceric, Еліус-М. Однак, каже керівництво, результат забезпечують не машини, а люди. Тому з року в рік на заводі не лише вдосконалюють виробничі процеси, а й підвищують соціальні стандарти.
