Цьогоріч про «Громадський форум» говорили багато. Комусь його активісти вже стоять, як кістка в горлі, для інших вони стали чи не єдиною надією. Що думає про 2009 рік лідер форуму Юрій Соловей і що планує робити в наступному?
– Пане Юрію, чим вам особливо запам’ятався 2009 рік?
– Цього року «Громадський форум» став єдиною громадською організацією, яка реально відстоює інтереси мешканців міста і робить конкретні речі. Відтак цей рік став роком справ для розвитку нашого міста.
– Чи можна конкретніше?
– Ми першими в Україні відкрили мережу соціальних магазинів для малозабезпечених, де продаються товари першої необхідності за собівартістю. Не менш важливими є проекти, які ми зробили спільно з мешканцями міста по встановленню дитячих майданчиків та спортивної інфраструктури. Завезли приблизно 20 п’ятитонних машин піску в пісочниці, поставили понад 40 лавочок. Направили більше 800 звернень в органи влади по питаннях, які турбують мешканців. Окрім того, ми відновили роботу безкоштовної юридичної приймальні, яка надає базову допомогу стосовно взаємовідносин з різними органами влади.
– У місті говорять, що міський голова робить справжні дитячі майданчики, а Юрій Соловей ставить одну качельку, яку називає дитячим майданчиком. Що скажете про це?
– Але ж мер не витратив жодної власної копійки! Всі майданчики встановлені за бюджетні кошти, тобто за наші з вами, і якщо так, то треба дякувати депутатам міської ради, які затвердили бюджет і програму розвитку дитячих майданчиків. А от що стосується майданчиків, які встановлюємо ми, то, звичайно, вони не можуть бути такими дорогими. Середня кошторисна вартість нашого майданчика становить до семи тисяч гривень, більше того, в цю суму входить 20‑30 % коштів самих мешканців. Решту дають підприємці, які входять у «Громадський форум».
– То люди теж вкладають свої кошти?
– Так, і це дуже важливо. Бо коли людина бере участь у вста-новленні дверей, дитячого майда-нчика чи ремонті лавочки, вона вже нестиме відповідальність за збереження цього майна. Саме тому люди мають бути причетними до справи. Бо якщо все це даватимуть їм, як у радянські часи, то вони не вважатимуть це своїм і не доглядатимуть за цим.
– Що будете робити у наступному році?
– «Громадський форум» за 3,5 роки своєї діяльності вивчив усі проблеми міста. Більше того, ми вирізняємося тим, що спілкуємося безпосередньо з людьми, вивчаємо думку громади і піднімаємо ті проблеми, які хвилюють звичайних людей. Тому, якщо сьогодні охарактеризувати проблеми іванофранківців, то вони в першу чергу базуються на житлово‑комунальному секторі. Пріоритетними є стан доріг, дахів, підвалів, прибудинкових територій, реформування системи теплопостачання. Окрім цього, треба відкрити соціальні аптеки та створити нові робочі місця. Правда, щоб досягнути останнього, треба залучити інвестиції в місто.
– Це ви вже почали говорити про те, що робитимете, коли станете міським головою?
– Звісно. Бо саме в наступному році ми будемо займатися тим, щоби спільно з громадою міста вирішити питання, які вивчили. Адже ми не просто самі собі сформували першочергові проблеми, а зробили це в результаті проведення круглих столів за участі експертів, громадськості та діючої влади. Результатом цього стали розроблені нами програми капітального ремонту доріг «Дороги міста», відновлення житлового фонду «Околиця-2», залучення інвестицій та розвитку економіки «Робоче місце» та ін.
– Цього року ви кілька разів навіть судилися з міською владою…
– Ми надали увагу трьом справам, з якими були не згідні. Перше – введення абонплати на тепло, друге – збільшення тарифу на вивіз сміття, третє – підвищення тарифу на перевезення в автобусах. В результаті цього середня франківська сім’я сплачує на 300 грн. більше, ніж така ж сім’я у Києві. Збирали прес-конференції, писали звернення, реакції на це – нуль. Відповідно, ми подавали до суду.
– Уже є результати?
– Щодо абонентської плати, то зараз справа у Львівському окружному суді, і я очікую, що вона вирішиться на нашу користь. Щодо вивозу сміття, то кілька днів тому відбулося перше судове засідання. Правда, наступне суддя «умудрився» призначити на 2 березня. Втім, у нас такий суд, і ми із цим нічого не зробимо. А от що стосується перевезення, то ми звернулися із запитом у КРУ, щоб вони перевірили, куди пішли 13,5 млн. грн., які було виділено цього року як дотацію на перевезення пільгових категорій пасажирів. Адже з цих коштів 2,5 млн. грн. мали піти на відшкодування проїзду пільгових категорій у «маршрутках». Однак жодної копійки до них так і не дійшло.
– Що побажаєте читачам «Репортера» у наступному році?
– Ті проблеми, які сьогодні є в людей і пов’язані з кризою, все одно носять тимчасовий характер. Вони даються людям, щоб їх загар-тувати. Тому наступний рік для тих, хто реально цього хоче, буде позитивним. Треба тільки рухатися вперед, не звертати увагу на перешкоди, робити свою справу, будувати своє життя, мати мрії та цілі. Тоді в кожного все буде вдаватися.
Comments are closed.