Не всі, на жаль, у цьому світі є багатими, але щасливим за бажанням може бути кожен. Щастя й багатство — це взагалі речі не пов’язані.
Далеко ходити не треба, безліч прикладів є поруч. Гроші — як хвороба, часто тягнуть за собою багато побічних наслідків. Але, як правило, це тоді, коли вони раптом з’являються, а коли ти їх заробив — усе відбувається по-іншому, як у нормальних людей.
Щастя — поняття відносне. Комусь, щоб його відчути, треба виграти мільйон у казино, а комусь — знайти місце для ночівлі чи залишений на лавці пиріжок.
От, мені спершу хотілося досягнути певних розрядів у моєму виді спорту. Крок за кроком я це робив і на кожному етапі до мене приходило щастя. Згодом мріяв поїхати на чемпіонат Європи, світу, Олімпіаду. Потім хотілося стати призером і перемогти. І коли це вдавалося — щастя мене переповнювало, я хотів ділитися ним із близькими.
Досягнувши певних вершин у спорті, я потрапив у світову рейтингову сітку топових спортсменів і почав їздити на змагання серії Гран-прі, де за вдалі старти платили. Не скажу, що отримувати зароблені гроші було неприємно, але, відверто кажучи, отримувати колись медалі було якось яскравіше, щасливіше. Може, десь на психологічному рівні усвідомлював, що на Гран-прі я їду як заробітчанин, а на офіційні змагання — представляю країну.
Мої емоції та емоції моїх дітей сильно відрізняються в тому плані, що мені для щастя в дитинстві треба було значно менше, ніж їм зараз. Моє щастя менше залежало від витрат моїх батьків. Можливо, змінилися життєві цінності та світ у цілому, а можливо, жорстокі реалії життя штовхають людину на примарне прикрашання дійсності. А може, я просто подорослішав…
До речі, усе це можна порівняти з кулінарією. Маючи повнезний холодильник харчів, легко приготувати страву. Але коли ти приготував практично з нічого ЩОСЬ — це щастя.
Сьогодні я пропоную кожному відчути себе королем чи королевою кухарської справи. І на вигляд наша страва буде схожа на королівську корону.
Отже, беремо смужку ребер (7-8 шт.), добре миємо. Потім зчищаємо з одного краю по 2 см м’яса з кожного реберця. Це м’ясо згодиться нам для начинки. Трішки маринуємо самі реберця — який маринад подобається, такий і робимо. Тепер розташовуємо ребра вертикально в уявне коло, закріпивши дерев’яними шпажками. Вичищеними кінцями ставимо догори, а внутрішнім боком — назовні. Зв’язуємо їх кухарською ниткою. Отримали таку собі корону.
Порожнину заповнюємо начинкою. Я особисто начиняю тим самим, що йде до гуски чи качки: м’якуш батона, жовтки яєць, відварені й перемелені тельбухи птиці, або, як у нас, обрізки з ребер і трішки молока. Вимішуємо начинку в однорідну масу і набиваємо всередину.
Випікати таку корону раджу при температурі 180‑200 градусів, десь дві години. Час від часу трохи поливаємо тим маринадом, що залишився. Насамкінець, перед тим, як виймати нашу «корону» із духовки, зверху можна потерти твердого сиру й за 5 хв. подати до столу з городніми овочами та холодним червоним сухим вином.
Смачного!
