Бути примітивним…

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Людям притаманно гратись у слова. Всі знають сентенцію: «Будьте простішими і люди до вас потягнуться». Це майже «народний вислів», а значить та умовна спільнота, яку прийнято називати «народом», погоджується з немудрящою «хвілософією», яка в ньому міститься. Але достатньо сформулювати цей вислів точніше, як він набуває зовсім іншого значення: «Будьте примітивнішими і люди до вас потягнуться». От з цим люди вже не погодяться. Тому що подібне тягнеться до подібного, а бути примітивним ніхто не хоче. Навіть той, хто легко і весело погоджується бути «простим».

Іншої думки про примітивність був найвідоміший німецький філософ ХХ століття Мартін Гайдеггер. Він писав таке: «Бути примітивним – значить за внутрішнім переконанням і за запалом стояти там, де речі мають свій початок; бути примітивним – це бути зрушеним глибинними силами». Щоправда, до цього висловлювання одного із найглибших мислителів минулого тисячоліття треба дечого додати. А саме додати дату, коли Гайдеггер проголосив осанну «гомо примітивусу» – 30 листопада 1933 року. Саме цього дня він прочитав доповідь перед студентами тюбінгенських навчальних закладів, у якій міститься наведена цитата. Тоді він ще був переконаним націонал‑соціалістом, а прості (примітивні?) німецькі трудящі (а також їхні діти на студентських лавах) до екстазу і самозабуття любили фюрера, який, за їхнім твердим переконанням, врятував їх від безробіття, соціальної нерівності і приниження національної гідності.

Чому час від часу розумні (навіть дуже розумні) люди відчувають нестримне бажання спроститись до примітиву, зруйнувати себе і злитись з натовпом? Себто з тою специфічною іпостассю «народу», яка проявляє себе на вулицях, площах і стадіонах у вигляді голої, відвертої, неструк-турованої маси. Чому навіть кабінетний філософ здатний на перевалі історії залишити свої книжки і рукописи та йти на площу, щоби впасти там до ніг вождя і співати гімн примітив-ності? Або (що для нас актуальніше) зливатись із сотнями тисяч оскаженілих вболівальників на спортивному святі?

Відповідь на це запитання лежить у фундаменті людської самобутності. Індустріальна епоха роздробила на окремі індивідуальності всі спільноти – від племені до нації. Це роздроблення відбувалось під гаслами «зростання і самореалізації особистості». Чим більш розвинута особистість, тим вона самостійніша і самодостатніша. Тим менше вона потребує спільноти, родини, народності і тому подібного. Цей процес об’єктивний, ще ніде і нікому не вдавалось зупинити або відмінити його на значимому відрізку історії. Спроби нацистів і комуністів створити для людей ХХ століття спільноти нового, «модерного» типу історично виявились невдалими. Вони лише підтвердили висновки отців‑засновників лібералізму щодо невідворотної перемоги індивідуального начала над родовим.

Але родо-племінне начало, задавлене й упосліджене, не перестає жити у нашій підсвідомості. Жити і мріяти про свободу своїх придушених бажань. Воно жене нас до тусовок і партій, на фестивалі і концерти, змушує збиватись у зграї, компанії і колек-тиви. Воно хоче собі подібного і не хоче нічого нового, чужого і незвичайного. Воно відштовхує незвичні кольори і запахи, воно змушує знов і знов ставити на обідній стіл ті бридкі масні страви, які придумали голодні предки у часи хронічної нестачі вітамінів. Воно хоче, щоби ми були примітивними, простими, зрозумілими і не носили окулярів. А ще, щоби ми були хоча б трошки п’яними. Для ситуативного згущення простоти і розчинення індивідуального у колективному.

Ностальгія за «золотою добою» родової єдності пород-жує різні цікаві явища. Під неї підлаштовуються поети, політики і творці реклами. Її експлуатують бренди з епітетами «наша», «традиційна», «родинна» і т. п. Пропагандисти цих брендів чомусь завжди натякають на те, що оці «наші» і «родинні» товари дешевші за «особливі» і «елітарні». Тобто колективне тепер чітко асоціюється з чимось дешевим. І в цьому міститься ознака занепаду акцентованої «простоти».

І старий вислів тепер можна потрактувати у чисто постмодерній інтерпретації: «Будь простішим – і твоя ціна впаде».

Підсумуйте за допомогою ШІ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

СХОЖІ НОВИНИ
Прохасько
Shot with FIMO EK 80
Єпіфаній
ОСТАННІ НОВИНИ
На війні загинули_12
На війні загинули прикарпатці Василь Грицюк і Микола Зіняк
дрон
У червні Україна отримає майже 6 млрд євро від ЄС на закупівлю дронів
літо сонце
Завтра на Прикарпатті буде хмарно, прогріє до 27 градусів
Благо_02
Інженерія природи: як у Франківську реалізують масштабне високотехнологічне озеленення
міні
Мінітрактор для приватного господарства: практичність замість потужності
парфуми
Східні аромати для жінок: чому вони не виходять з моди
лавки коломия
У Коломиї встановили дві лавки з перероблених кришечок (ВІДЕО)
грип грві
За тиждень на грип та ГРВІ захворіли майже 2,5 тисячі прикарпатців
карпати
Франківщина цьогоріч заробила майже 28 млн грн на туристичному зборі
нетверезі водії
За вихідні у Франківську виявили шістьох нетверезих водіїв
photo_2026-06-08_13-28-02
Працівники «Прикарпаттяобленерго» за місяць передали 2,6 млн грн на підтримку ЗСУ
719891712_1006628202011409_4135546200054691372_n
За минулу добу на Прикарпатті сталося дві ДТП з загиблим та трьома постраждалими
Прокрутка до верху