Юрій Андрухович: Петренко та ін.

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
З Валером Бондаром (1956–2012), видатним художником-графіком і запеклим українцем, я перетинався головно ще в дев’яності.

Написавши цю фразу, я тут-таки подумав, чи не замінити «головно» на «лише» або «винятково». Бо не пригадую, чи бував я в Харкові у 2000–2002 роках. У 2003-му точно бував: ми з Міколаєм Тшаскою та братами Олесями грали «Маскульт». Але Валера на ньому радше не було. У грудні 2004-го, напередодні «третього туру», його також не було у Великій Хімічній на зустрічі зі студентами та викладачами. І слушно – він же ні студентом, ні тим більше викладачем не був, пише Андрухович на порталі Збруч.

Так само і в лютому 2005-го, коли ми з тим-таки Тшаскою привезли до харківської «Останньої барикади» свій Andruxoїd. І навіть леґендарний дідомеломан Коротков зайшов його послухати, а Валер от чомусь не зайшов. Цього я певний.

Але невже 2006-го він так і не заглянув до театру ім. Шевченка на фестиваль «Цех»? А якщо все-таки заглядав? Чомусь він мені там увижається – ніби зі сну. І завдяки цьому ввижанню я таки вживу вислів «головно» у першій фразі цього мініатюрного спогаду. Валере, ми ж бачилися вже в цьому тисячолітті, хіба ні?

Натомість у самому кінці тисячоліття попереднього в Харкові мав починатися Апокаліпсис. Мова знову ж таки про фестиваль – з назвою, на відміну від згаданого «Цеху», надзвичайно довгою: «Апокаліпсис почнеться звідси». Фінансував же хтось у ті часи (1999 рік) фестивалі з такими довгими і – правди ніде сховати – гнітючими назвами!

Але я не про те. Я про Валера, який точно там був і слухав виступи поетів і гуртів, і гуртів з поетами. І він був, як завжди, з довгим волоссям, але того разу чомусь не у светрі, а в піджаку і хтозна чи не при краватці. Цей інший імідж, піджаковий, мав бути складником його гри. Недарма ж до того піджака, на лацкан, він учепив начебто фестивальний бейдж – здалека такий точнісінько, як у всіх учасників. Але коли ми перетнулися і стримано обійнялися, я побачив його бейдж ізблизька. На ньому специфічною валерівською, майже китайською, каліграфією було виведено одним-єдине слово: Петренко. Я тут-таки отримав його в подарунок, не піджак, а, звісно, бейдж – він і досі в мене десь поруч, десь там, серед усяких дрібничок минулого. І я досі розмірковую над символікою, семантикою та семіотикою того напису. Петренко? Товариш Петренко, функціонер? Пересічний українець, слобожанин, харківець? Середньостатистичний представник одного з найпоширеніших українських прізвищ? Інструктор обкому партії, висуванець і кар’єрист, а нині державний службовець Пєтрєнка? Активіст, піонер, депутат?

Читайте: Юрій Андрухович: Святкуємо те, що маємо

При цьому згадується афористичне «Мати в Німеччині прізвище Мюллер усе одно, що жодного прізвища не мати». Десь так воно і в Україні з Петренком.

Але може, це той, романтичний Петренко, який «чому я не сокіл, чому не літаю»? Тоді все набуває діаметрально протилежних сенсів.

От яку загадку лишив мені Валер Бондар. (Хоч і Бондар, до слова, прізвище в Україні теж не з екзотичних.)

Зате я точно знаю, що вперше ми з ним зустрілися в отакі ж березневі дні 1995-го, тобто нашому знайомству днями виповнюється 24 роки. Тоді я вперше в житті приїхав до Харкова, і виявилося, що не так до Харкова, як до Літературного музею. І не могло бути в тодішньому Харкові іншого місця, де б ми могли вперше зустрітися – лише він, харківський Літмузей. Це по-перше. А по-друге, виявилося, що Валер дуже любить і «Рекреації», й «Московіаду». І навіть місцями цитує з них то се, то інше. З Харкова я тоді повертався обдарований його графічними експромтами, що їх він любив називати каляками-маляками.

Читайте: Юрій Андрухович: Думка індіанців шерифа має цікавити

Про те, що ми з ним багато й душевно чаркувалися (як 95 року, так і щонайменше двічі 97-го), розповідати зайво. Але незайво згадати, як уже того ж 97-го ми чаркувалися під футбольний матч Ліги чемпіонів, і «Динамо» переграло голландців на їхньому полі 3:1, причому ми з Валером одностайно наполягали, що українською слід вимовляти «Ейндговен». Й от минуло понад двадцять років, і я справді починаю зустрічати в українських медіях написання «Ейндговен». Так що наша з Валером справа перемагає й обов’язково переможе остаточно.

А ще в мене того приїзду був великий авторський вечір зі щойно виданими під однією обкладинкою «Рекреаціями» та «Московіадою». Залу (чорт, не згадаю вже яку – Український дім якийсь чи Український центр? треба в Жадана спитати!) було забито до останнього місця – як сидячого, так і стоячого. Й коли Жадан промовив щось таке вступне й оголосив мій вихід на сцену, то поки я йшов, почув із затемненої в залі людської гущавини дуже спотворений, але цілком упізнаваний голос, який з майстерним карикатурно-діаспорним акцентом гучно поцікавився: «А хто то є такий, той цілий ваш Андрухович?!».

Я досі намагаюся знайти відповідь на те твоє запитання, дорогий Валере.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
Прохасько
palci_
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
Михашулі 1
У Галицькій громаді відкрили меморіальну стелу захиснику Володимиру Михашулі 
Парубій 3
СБУ розшукала пістолет, з якого застрелили Андрія Парубія
ВАКО_04
Прикарпатські кікбоксери WAKO привезли 10 медалей з турніру WIZARD OPEN
597875108_1299015678932985_3099130600470181114_n
Ворог вдарив по багатоповерхівці в Запоріжжі - є поранені
росіяни втрати
Минулої доби ЗСУ знешкодили 1150 окупантів і 442 БПЛА
Ігор Пилипів
На війні загинув прикарпатець Ігор Пилипів
авто
Учні калуського ліцею передали автомобіль батальйону прикарпатської ТрО
15.12
Cтартував зимовий ґрантовий сезон від Urban Space 100
зима канікули
Франківські учні підуть на зимові канікули 20 грудня
смартфони
Літні переселенці з Луганщини отримають сучасні смартфони: перші гаджети вже вручені за підтримки Антона Шухніна
IMG_9637
Крим. Схід. Дім. У Франківську говорили про пам’ять, втрату і повернення
Владислав Сверида
Прикарпатського рятувальника Владислава Свериду нагородили грамотою Верховної Ради
Прокрутка до верху