Володимир Єшкілєв Маат в єгипетському пантеоні — богиня істини та впорядкованості — вважалася дружиною бога мудрості і таємного знання Тота й дочкою верховного сонячного божества Ра. Зображувалася жінкою, що сидить на землі з притисненими до тіла колінами. Символ Маат — страусяче перо. В зображеннях богині воно кріпиться до голови, в зображеннях Суду Озіріса у Книзі мертвих — лежить на вазі, якою боги?судді зважують душу померлого. Якщо душа не в рівновазі з пером Маат, її з’їдає потвора Амт (Амемті).
Культ Маат надзвичайно давній. Він географічно зв’язаний з Великим Некрополем Уасету у Верхньому Єгипті. Вже починаючи з фараонів третьої династії (третє тисячоліття до нашої ери) єгипетські володарі вміщували ієрогліф «маат» (те саме графічно накреслене перо) в картуші зі своїми офіційними титулами-іменами — «володарі Маат» — Небхт Маат Нефер?кау-Ра, Мері-Амун Маат Мер?ка-Ра.
Маат, згідно з віруваннями єгиптян, брала участь у створенні світу, коли було знищено сили хаосу і встановлено космогонічний порядок. Іноді в древніх текстах йшлось і про двох сестер Мааті — «двох правд». Судді у Давньому Єгипті носили статуетку Маат на грудях — фактично як попередницю Феміди.
Містики єгипетської традиції вважали, що єгиптяни мали практику «передання принципу Маат». Володар, призначаючи наступника, передавав йому через ритуальне дихання «справедливість Маат». Якщо фараон вмирав, не виконавши цього ритуалу, його наступник отримував «подих» містично, перебуваючи у медитативному стані в гробниці померлого володаря поряд з його мумією.
Справедливість Маат — це принцип «пильної рівноваги», коли носій влади уважно слідкує за тим, щоби певна тенденція або певна пристасть не запанувала в якості переважаючої і не зрушила рівновагу Всесвіту на свою користь. Містики і традиціоналісти вважають, що будь-які зловживання порушують первісні благодатні принципи світобудови і наражають суспільства та згромадження на кару від вищих Сил.
Принцип Маат не існував у дикому світі, його за давнім переказом, котре знали не тільки в Єгипті, але й на Близькому Сході — було принесено богами до жерців таємничої країни Му (чи то Атлантиди, чи то Лемурії), а звідти (після загибелі країни Му та більшості її населення в природні катастрофі, спровокованій нехтуванням принципом Маат) перенесено обраними до Єгипту. В традиції Великих Арканів Таро богиня Маат зображена на карті «Колесо Фортуни» (керує обертанням Колеса), а сама карта вважається одною з найдавніших традиційних візуальних інтерпретацій принципу Маат як принципу врівноваження успіху поразкою.
В таємних орденах і згромадженнях гностиків традиція Маат користується великою повагою в якості моральної універсалії для керуючих ступенів, градусів і ранґів, пов’язаних з набуттям та здійсненням внутрішньоорденської влади. За легендою, символи Маат — пера — були вирізьблені Адонірамом на четвертому «паску символів» у Святая Святих Храму Соломона. За тою ж легендою учень Адонірама Гіпон (або Ганон) започаткував відправляння культу Маат в середовищі «наглядаючих майстрів та інспекторів робіт» царя Соломона. На імені і зображенні Маат клялися «наглядаючі робіт», що обіцяли не зловживати владою, бути справедливими з підлеглими та чесними з рівними собі.
Моральна відповідальність людей, причетних до влади, з давніх-давен базована на розумінні справедливості як рівноваги. Гностики вісімнадцятого століття надихнули Жана-Жака Руссо та його послідовників на впровадження цього принципу у політику як наріжної підстави гармонії влади. Звідти ведуть свій «родовід» всі ліберальні теорії рівноваги трьох гілок влади. При правильному облаштуванні громади або держави вищі владні посади метафізично пов’язані з космічною рівновагою, яка і є Справедливість. Якщо цей зв’язок руйнується, суспільство наражається на занепад.
Про це варто пам’ятати теперішнім правителям України, зловживання яких остаточно зруйнували ту незриму складову влади, котра зв’язує безпосередній чин управління народом з надісторичними енергіями Традиції.
Місце владної еліти в нашій державі, як виглядає, остаточно зайняла хижа зграя кримінальніків, демагогів і божевільних. І гнів Богині не змусить на себе чекати.
