Зафондувалися

Будь-яке місто має розвиватися. Адже йому потрібні дороги, мережі, соціальні заклади, інфраструктура. Кошти на все це треба шукати у бюджетах різних рівнів. І їх, як правило, не вистачає. Тож, аби грошей на такі витрати стало більше, у 2006 році міськрада затвердила Положення «Про цільовий фонд соціально-економічного розвитку Івано-Франківська». Цим документом планували долучити до вирішення проблеми місцевих підприємців. Усіх, без винятку.

Плани ділимо на п’ять

Міськрада планує фонд соціально-економічного розвитку разом із бюджетом. За словами першого заступника міського голови Зіновія Фітеля, у минулому році депутати планували отримати до фонду 5 млн. грн. На ці кошти передбачалося фінансувати певні програми: кредитну підтримку молодих сімей, будівництво дитячих майданчиків, реконструкцію спортивних споруд, спортивні програми для інвалідів тощо. Всі ці заходи затверджувала сесія, а далі вже мер Віктор Анушкевичус вирішував, що фінансувати в першу чергу, а що відкласти.

«Ми змогли профінансувати далеко не все, – каже Фітель. – Наприклад, закладали мільйон гривень на проектні роботи під соціальне житло. Але ні копійки не профінансували, бо не було можливості. А от придбання житла молодим сім’ям ми фінансували, правда, далеко не в повному обсязі».

З’ясувалося, що з тих 5 млн. грн., які влада запланувала, до фонду надійшло трохи більше мільйона. Дехто з підприємців попросив у міськради відтермінування, інші – просто відмовилися платити.

Юридичні казуси

Начальник юридичного відділу міськвиконкому Ігор Сегін говорить, що підприємці погоджувалися платити певний внесок у фонд, підписуючи відповідні угоди з міськрадою. Адже за законом «Про планування і забудову територій» забудовники повинні були «взяти пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, якщо це передбачено технічними умовами на будівництво цього об’єкту». Звісно, технічними умовами це передбачалося.

Відтак, у всіх рішеннях, які приймав виконком щодо проектування чи будівництва, була умова: «дозвіл надається при участі забудовника у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста».

Як розповідає Ігор Сегін, жодне рішення щодо будівництва не приймалося, поки підприємці не підписували договір, де було вказано, скільки вони мають заплатити і коли. Однак, багато з них потім відмовилися платити.

«Вони шукають причини, – каже Сегін. – Тому ми спершу надсилаємо їм претензії, а далі подаємо до суду. Багатші чи хитріші використовують процесуальні моменти, юридичні казуси і намагаються судитися з нами».

Судові «коломийки»

Івано-Франківський виконком уже подав до господарського суду 28 позовних заяв щодо «стягнення заборгованості за договором про пайову участь забудовників». Орієнтована сума заборгованості – понад 4 млн. грн. Половина цих справ у суді вже задоволена. Правда, основна сума заборгованості (приблизно 3,5 млн. грн.) і досі – у судах різних інстанцій.

За даними юристів міськвиконкому, платити відмовляються такі підприємства: ТзОВ «Радіоремсервіс ЛТД», ВАТ «Промбуд», ПП «Інвертін», ТзОВ «Екстім», ТзОВ «Захід-гурт», ТзОВ «Гаразд Україна», ПП «Вест-Мім», ПП «Екватор», ТзОВ «Станіславінвестбуд» та ТзОВ «Альфабуд».

Більше того, як каже юрист міськвиконкому Надія Кедик, підприємці подали зустрічні позови. «Ми маємо з ними такі «коломийки», – каже Надія Кедик. – Вони просто затягують оплату, кілька разів подають на нас позови, щоразу змінюючи підстави».

Ігор Сегін обурюється: коли підприємці підписували договори у 2007 році, і вважали, що це незаконно і неправильно, то нащо підписували?

Під тиском

Костянтин Бородайко, керівник ТзОВ «Гаразд Україна», стосовно цієї історії має свою думку. «Будь-який договір передбачає виконання зобов’язань з обох сторін. Чому я зі свого боку маю виконувати зобов’язання, якщо інша сторона не виконує їх? – питає Бородайко. – Ми чемно платимо там, де повинні, а де не повинні – не платимо».

Бородайко пояснює: кожну ситуацію треба розглядати окремо. Мовляв, по договорах, за якими виникли зобов’язання, ведеться розрахунок, а з тими угодами, де залишилися питання, наразі розбираються в судах. «Такого, щоб я умисно не хотів платити, бо мені шкода грошей, нема, – стверджує керівник «Гаразд України». – І питання так ніколи не стояло».

Директор ТзОВ «Екстім» Роман Тимків висловлюється різкіше. «Ми укладали договір під тиском, – каже Тимків. – Нам було чітко сказано: або ти заключаєш договір і ми приймаємо твій будинок в експлуатацію, або ми його не приймаємо». Керівник «Екстіму» пояснює, що юристи в суді «б’ють» на те, що дата рішення виконкому і дата укладання договору не співпадає. «Крім того, що ми виграли місцевий суд, ми вже виграли справу і у Львівському апеляційному суді, – каже Тимків. – Тобто суд зайняв нашу позицію».

Право на відстрочку

Зіновій Фітель, який каже, що постійно розуміє та підтримує підприємців, цього разу говорить, що тут вони таки неправі. Мовляв, кожна зі сторін, яка підписала договір, зобов’язувалася його виконати. Місто мало надати техумови, відвід земельної ділянки тощо, підприємці – сплатити кошти у фонд соціально-економічного розвитку.

Єдине, з чим погоджується Фітель, – це з правом підприємців на відстрочку. «Якщо їх зараз примусити платити, – каже заступник мера, – то може статися так, що вони не матимуть обігових коштів і не зможуть продовжити своє існування. Тому ми виступаємо з пропозицією відтермінувати борг. Не всі хочуть. Деяким більше до вподоби завдяки рішенню суду не платити взагалі».

До речі, як прогнозує Зіновій Фітель, перше, на що підуть кошти фонду 2010 року, – це на закриття торішніх боргів. Адже нині є зроблена і недофінансована торішня робота. Що ж фінансуватиметься в другу чергу – вирішить сесія. Скоріше за все, це буде соціальна інфраструктура на кшталт пандусів, дитячих майданчиків, шкільних парт. Інша справа, що цього року фонд запланують значно менший – у розмірі 1‑1,5 млн. грн. Тобто сподівань на те, що ті 3,5 млн. грн. надійдуть, немає…