У вівторок, 19 березня, прикарпатець Микола Васильчук опублікував у мережі фото, де поблизу Великого Ключева лелек застала зима.
Чоловік розповів як купували їжу для лелек, як привезли її бузькам та як ті не хотіли нічого брати, бо було дуже багато людей. Далі текст автора, без правок.
У коломийському супермаркеті продавчиня, яка почула, що нам треба їжі для лелек, з ентузіазмом розповідає про свою участь у «справі бузьків». Мовляв, ще відучора збирали для птахів смачну всячину. Ось-ось приїдуть волонтери і відвезуть куди слід.
Ми теж купуємо дрібної риби (дякую, пане Василю, за гроші, які ви передали!) і веземо у Нижній Вербіж, аби вручити представникам молодіжної ради, як це написано у зверненні до громади. Та у сільраді дізнаємося, що їжу найліпше відвезти просто до ставків у Великому Ключеві, де наразі осіла група птахів.
Читайте: До села Мишин на Коломийщині прилетіли лелеки (ВІДЕО)
Їдемо. Одразу видно, де саме твориться новітня історія. Зо півтора десятка автомобілів стоїть попри дорогу. Одні чоловіки переговорюються, діляться новинами, обговорюють правила поведінки з бузьками, які поширили соціальні мережі. Інші – біля великої каструлі нарізають на дрібні шматки м’ясо. Збоку ласо зазирає якийсь собака і певно шкодує, що він не бузьок.
Сільський староста Михайло Угринчук показує рукою на ставок:
«Он там птахи, але їжі не беруть. Близько не підходимо, аби їх не налякати».
Читайте: В Центрі реабілітації диких тварин на Прикарпатті поселилися унікальні чорні лелеки
Микола Кобилянський каже:
«Ну як бузькові пояснити, що цей харч – для нього? Бокують від людей. Насильно їх не нагодуєш… Добре, що гроші збирають, але як би то можна їх переказати бузькові на картку і він від того не був би голодний… А взагалі ви думаєте, що Великий Ключів не спроможний прогодувати кількадесят бузьків! Лиш би вони хотіли брати їжу…».
Птахи походжають по ставку. Піднімаються в повітря, потім знову приземляються за півсотні метрів.
Може, коли поменшає цікавих, вони таки візьмуться до того харчу, який їм пропонують? І тоді почнеться справжній пташиний бенкет?
Читайте: Лебедина Вістова. У село під Калушем їдуть цілими сім’ями (ФОТО, ВІДЕО)
Машин меншає. Всі роз’їздяться. Тут вирішено залишити одну людину, яка б не дала собакам розлякати птахів.
І ми теж рушаємо до Коломиї.
Дорогою голову обсідають всілякі думки, викликані «справою бузьків».
Думається про те, що не все ми розуміємо в природі і не можемо осягнути пташиної логіки. І що цьогорічні бузьки дали змогу багатьом людям роздмухати в собі пригаслі почуття людяності. І про те, що у Великому Ключеві птахів не залишать напризволяще.
