Загорожа, де тупцяють лелеки, у Центрі реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку привертає найбільшу увагу відвідувачів. Птахи зовсім не бояться людей і підходять, якщо їх покликати. У багатьох переламані ноги чи крила.
“У нас живе десять лелек, – каже Експрес-онлайн Олег Романів, ветеринар Центру реабілітації диких тварин. – А мали близько двадцяти. Їх почали масово звозити десь у липні, коли бушували буревії. Вітер поздував гнізда. У деяких випадках гнізда впали разом із деревом. Є лелеки з Прикарпаття, а є і з сусідніх областей”.
Майже половина крилатих “пацієнтів” були здоровими, але з цьогорічного виводу, тож іще не вміли літати. Їх підгодували, а коли настав час збиратися у вирій — лелеки відлетіли. А більшість тих, що залишилися, уже не зможуть піднятися у небо.
“Маємо двох зовсім чорних, – веде далі Романів. – Це не якийсь екзотичний вид. Їх привезли з Надвірнянського району. Нещасні впали у яму з нафтопродуктами. Потрапили у пастку більше лелек, однак тільки ці залишилися живими”.
Працівники центру вже кілька разів намагалися відмити птахів. Чим тільки не пробували. І розчинниками, і, навіть засобом для миття посуду. Трохи мазут змили, шкіра очистилася, але пір’я залишилося зафарбованим. Сподіваються, що коли у них розпочнеться линька, чорне пір’я зміниться новим і вони таки зможуть літати.
Кілька лелек живуть у Центрі реабілітації вже другий рік. Через травми залишилися зимувати. Минулі морози перебули в котельні. А на наступну зиму для них облаштовують будиночок. Ветеринари намагаються допомогти птахам. Годують своїх підопічних рибою та м’ясом. І надіються, що більшість таки зіпнеться на крила.
