На північному сході Німеччини, у Нижній Саксонії, є невелике село на 3000 мешканців — Вустров. Природа там майже недоторканна. Але місцина була б непримітною, якби наприкінці 1970-х уряд не вирішив побудувати поблизу атомну станцію. Молодь обурилася і з’їхалась на протести.
Станцію вирішили не будувати. Але з активістів роз’їхалися не всі — дехто так і лишився жити у цьому мальовничому краї.
Молоді люди взялися розбудовувати у Вустрові громадянське суспільство. Концепція організації, яку вони згодом створили, проста — ненасильницький спротив, примирення, діалог — тобто усе, що об’єднало їх самих. На початку 1980-х заселились у будинок на куті центральної вулиці, якому понад 200 років, і почали гуртувати тут миротворців зі всього світу.
Сьогодні громадська організація KURVE Wustrow має 30 років досвіду у проведенні тренінгів, семінарів і миротворчій діяльності. Сюди їдуть з різних куточків світу, з країн, де є конфліктні ситуації. Побувати на навчанні у німецьких експертів дуже цікаво. І не лише тому, що вони доступно і легко розповідають про важливі теми. Найбільше — через концепцію життя і роботи у незвичному тренінговому центрі, та й містечку загалом.
На вулицях Вустрова так тихо і безлюдно, що, здається, довкола декорації до якогось фільму. Незвичного антуражу додають фахверкові будиночки, церква, як єдина висока будівля, і цвинтар з низькими надгробками. Сільський бар відкривається тільки о дев’ятій вечора і працює кілька годин. Сюди заходять випити місцевого пива та пограти в більярд.
На околиці є інше цікаве місце, ресторан, який активісти заснували ще у часи протестних акцій. У ньому панує гамір. Заклад працює лише по четвергах і знайти вільне місце тут майже неможливо. Клієнтів обслуговують волонтери — місцеві мешканці, які не претендують на будь-яку грошову винагороду. За основні страви можна платити у проміжку 7-11 євро. Тобто фіксованої ціни нема, кожен дає, як може.
Усі зароблені кошти йдуть на потреби і розвиток села. Тут усе перемішано: люди по черзі змінюють одні одних за загальними невеликими столами, собаки серед зали очікують господарів, біля них бавляться діти, офіціанти раз за разом вигукують ім’я щасливчика, якому приготували замовлену порцію. Така невимушена атмосфера дуже приваблива для туристів, тому дорога сюди протоптана на роки.
У цій співдружності та спокої дуже легко відходити від поточної суєти і повністю занурюватись у навчання. У старому будинку, що ось уже 30 років служить міжнародним тренінговим центром, ніщо не відволікає. За сумісництвом він же виконує функції готелю, їдальні та офісу. Уявіть: старі закручені сходи похилилися і риплять під ногами, спальні кімнати з двоповерховими ліжками, а на кухні кожен сам собі господар. Якщо на обід готує їжу працівниця, то зазвичай вечері — це страви різних національностей, які при бажанні готують самі учасники тренінгів. Або сидять голодні. Концепція ненасильницької дії проявляється і у підході до харчування — усе вегетеріанське або веганське в обмежених кількостях. Обід за спільним столом, аби можна було спілкуватися. Діалог тут — найважливіша ціль.
Серії тренінгів відбуваються навесні та восени. Теми дуже різні — від ненасильницької трансформації конфлікту до проектного менеджменту. Люди їдуть з різних країн, де у суспільстві є конфлікти.
Наприклад, з Руанди. У 1994 році там трапився геноцид одного із соціальних класів — тутсі. За місяць загинуло близько одного мільйона людей. Сьогодні колишні агресори і потенційні жертви навчаються жити в мирі.
Багато учасників з М’янми. Зараз там буддистська більшість переслідує мусульманську меншість рохінджа.
У такі країни, зокрема й в Україну, KURVE Wustrow делегує громадських миротворців для роботи з населенням на місці. Охочі проходять відповідну підготовку і на рік чи два вирушають будувати мир. Нині делегати є на повоєнних Балканах, у Палестині, Непалі та інших країнах. В Україні вони інтегровані зокрема у діяльність коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», активно працюють на сході уже півроку.
У таких міжнародних проектах і візитах зароджується багато цікавих ідей, з’являються важливі контакти, нові знання, досвід. Світ відкривається з іншого боку, коли чуєш і знаєш про ситуацію в країні від очевидців, а не з теленовин. Міжнародна спільнота допомагає, якщо об’єднуються звичайні люди — аби робити усе заради миру. У цьому наша сила.
Автор дякує Felix Schimansky-Geier, Simon Schlegel та Володимиру Щербаченку за можливість взяти участь у семінарі з проектного менеджменту.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Comments are closed.