Багато хто з нас все ще думає, що його маленькі смішні таємниці нікому не відомі. Що ніхто не знає, де що сховано. Й що офіґенно довгий пароль, складений аж з двох адрес електронної пошти, ніхто не в силах зламати. Наївні люди. Єдине, що вас береже – це те, що ви з вашими таємницями нікому не потрібні. Тобто Джо невловимий зовсім не тому, що швидкий і хитрий. Володимир
Світ трансформується. Чергова сенсація зайняла чільні місця у новинних стрічках. Канадські вчені заявили, що розшифрували «Рукопис Войнича». Древній манускрипт, таємницю якого намагалися розкрити криптографи та лінгвісти останніх п’яти століть і за який імператор Рудольф ІІ заплатив свого часу 600 золотих дукатів.
Те, що не вдалося біологічним створінням, вдалося штучному інтелекту (ШІ). Він прочитав перше речення темного тексту: «Вона надала рекомендації священнику, господарю дома, мені і людям…».
Й тут не так важливо, хто така «вона». Важливішим є те, що ШІ розшифровує і декодує любе. Написи вмерлими мовами, військові шифри, паролі довжиною у сто сторінок, невиразне бурмотіння й розмиті плями на записах з компроматом. ШІ стає ще одним інструментом тотальної прозорості світу. Себто, того свіжого стану, до якого ми ще не звикли.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про ідеальне місце злочину
Адже може настати та мить, коли хтось сильніший або багатший вами зацікавиться. І тоді цей зацікавлений отримає від найманих хакерів та нишпорок повну картину маслом, починаючи від даних ваших останніх медичних обстежень і закінчуючи конструкцією зливного бачка у вашому туалеті. А відтак суворіший найманець використає ці дані так, як скаже замовник.
Деякі починають боятися. Але, як завжди, не того, чого треба боятися насправді. Дехто, особливо з старшого покоління, страшенно боїться, що хтось записує розмову на диктофон. Що його п’яне ресторанне гонілово на спільних знайомих використають, оприлюднять, зіллють воріженькам. Аж трясуться, так бояться. Звикають, біднятка, до прозорого світу.
До речі, про диктофони. Приблизно троє з моїх знайомих мають прикру звичку записувати розмови. Дивні люди. Коли я починаю казати те, що їм, вбогим, здається страшенною крамолою, на їхніх обличчях розквітають складні почуття. З одного боку, вони втішаються тим, що я типу лох, а вони типу отримують перевагу. З іншого боку, їм ще трошки встидно за свою підлість. Але вони поборюють совість тим, що вважають такі записи потрібними для якоїсь там «спільної справи». Дорослі люди, вони все ще граються в штірліців. Думають, що належать до сірих кардиналів буття. Те, що насправді вони належать до стада нудних йолопів, чомусь не спадає їм на думку.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про п’ятий гуртожиток
Чим прозорий світ відрізняється від минулого? Тим, що важливими стають «інші таємниці». Не переписка з коханкою й навіть не коди доступу. Тепер важливим є ваш креатив. Те, що є основою, координатами і продуктом тільки вашого суверенного світу. А це вберегти можна. Адже головну мапу свого світу ми малюємо не рукою. Ключові ж елементи креативу нормальні люди тримають не на жорсткому диску, а в голові.
Шкода, що не всі розуміють ці, в принципі, нескладні речі.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Comments are closed.