Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1908-1909 років.
1908 Бухгалтер магістрату Петро Мосевич закінчив будову модерністської кам’яниці з химерами на вулиці Шопена, 3. Будинок оздобили дивовижними скульптурами птаха, жаби та русалки.
1908 До в’язниці «Діброва», крім українців, стали присилати римо-католиків та юдеїв. Там же відкрили латинську каплицю й синагогу.
1908 26 березня на засіданні міської ради оголосили про початок підготовчих робіт із запровадження у Станиславові трамвайного руху. Однак, вже через рік магістрат повідомив про те, що трамвай у місті є недоцільним.
1909 1 січня в кафе готелю «Під золотим орлом» (власник — Маврикій Фарбер) на вулиці Бельведерській, 10 запровадили вечірні виступи дамської музичної капели.
1909 У лютому філія «Просвіти» придбала двоповерхову кам’яницю, збудовану 1897 року на вулиці Липовій (Шевченка, 82) й розмістила там «Селянську бурсу». Ця бурса могла прийняти 110 вихованців і стала найбільшою в місті.
1909 У Станиславові створили «Товариство польських бурс кустарних». Його заснували: виробник взуття Володимир Домбровський, власник фабрики возів Владислав Сівінський, слюсар і власник кінотеатру Юліан Мажевський. Товариство орендувало будинок на вулиці Камінського,10 (Франка). 1 травня тут відкрили ремісничу бурсу, в якій жили й харчувалися польські підлітки, що працювали на підприємствах міста.
1909 У Станиславові народився Богдан Ліськевич — кооператор, член ОУН. У 1940 році заарештований НКВС і 3 квітня 1941-го розстріляний у Дем’яновому Лазі.
1909 На розі вулиць Гославського (Вітовського) і Собеського (Січових Стрільців) власник друкарні Станіслав Хованець, за проектом архітектора Яна Томаша Кудельського, спорудив чотириповерховий будинок і довічно здав його в оренду пошті. Крім пошти, тут розмістили телеграф і телефонну станцію. На верхніх поверхах були житлові квартири.
1909 25 травня в одному з номерів готелю Соломона Гюбнера «Брістоль» від раку шийних бородавок помер Денис Січинський (1865-1909) — перший професійний композитор Галичини, хормейстер, засновник міської музичної школи. Після смерті тіло перевезли на Казимирівську, 93 (Мазепи, будинок не зберігся). 25 травня громадськість міста справила йому пишний похорон. На цвинтарі виступив письменник Богдан Лепкий. Співали хор «Станиславівський Боян» і хор села Микитинці.
Comments are closed.