Цього тижня «Репортер» відзначає колишнього президента Грузії, екс-голову Одеської ОДА, якого, м’яко кажучи, трохи дивним чином позбавили українського громадянства та який по-гусарськи перескочив державний кордон, погостював у Львові, відвідав Чернівці, а минулої суботи наніс візит і до Івано-Франківська.
На Вічевому майдані зібралося десь зо дві сотні народу. І виглядало, що більшість — працівники СБУ чи поліції у цивільному, бо їх неважко було визначити серед інших. Ну, охороняли люди громадський порядок, побоювалися провокацій чи теракту, певно, мали наказ. Усі чемно чекали знаменитого грузина, бо він спізнився на 35 хвилин. Приїхав зі своєю охороною та в супроводі двох нардепів.
Зі сцени Саакашвілі, одягнений у вишиванку, українською мовою заявив, що планує об`їздити країну, аби зібрати пропозиції людей і поїхати з ними до президента Порошенка.
Говорив, що 17 жовтня у Києві він з однодумцями озвучить вимоги до центральної влади — про створення антикорупційного суду, зміну виборчого законодавства та скасування депутатської недоторканості.
Промови зі сходів на Вічевому майдані тривали десь зо три години. Спершу годину говорив сам Міхеіл Саакашвілі — про кордон, Майдан, його нову команду, ситуацію в АТО, критикував нинішній уряд. Далі виступали його супутники — Єгор Соболєв, Юрій Дерев’янко, Тетяна Пришляк…
Після мітингу Саакашвілі вирушив у кафе грузинської випічки Dedas Puri, що на початку вулиці Чорновола. Туди ж перемістилася вся тусовка його охоронців і наглядачів за порядком «від органів». У кафе політик частувався до пізнього вечора.
Нагадаємо, 26 липня цього року Міхеіл Сааакашвілі був позбавлений українського громадянства на підставі неправдивих даних, вказаних в анкеті. Хоча, напевно, навіть останній запойний алкоголік з найвіддаленішого хутору в Україні розуміє, що причиною цього став конфлікт Саакашвілі з Петром Порошенком…
Отакі маємо «цирки». І виникає відчуття, що в когось у цій ситуації не все в порядку з головою. У Порошенка? Можливо, але навряд. У Саакашвілі? Теж ні, бо вже б давно сидів, і то в рідній грузинській в’язниці. Тоді в кого? Та отож. Принаймні, так вважають політики.
Comments are closed.