Смиріння і покаяння. Бути чесним і відвертим перш за все перед собою, і не тому, що так потрібно чи модно, а через те, що це має бути поклик душі. З такими словами на території авіаційного гарнізону розпочали «Хресну дорогу» п’ятеро братів-семінаристів з Івано-Франківської духовної семінарії української греко-католицької церкви.
«У переддень величного свята для всіх християн — Воскресіння Ісуса Христа — ми принесли до військової частини розважання над страстями христовими, — розповів брат Ігор. — Ми дуже бажаємо щоб військовослужбовці замислились над тим, що зробив Ісус Христос для людства. Довести до людей у погонах ті відчуття, які він переживав вздовж всього шляху на Голгофу».
 |
З самого початку і до кінця військовослужбовці 114 бригади тактичної авіації та 197 авіаційної бази з цікавістю слухали інсценізовану біблійну розповідь про те, як було засуджено до страти і страчено Ісуса Христа.
«Я родом із Запоріжжя, — розповів рядовий Іван Ткаченко. — І я вперше на подібному дійстві. Скажу відверто – сподобалось і навіть дуже. Нам часто розповідали витяги з Біблії в школі, про те це так не сприймалось. Мої друзі з західних областей України, з якими я служу в одному підрозділі розповідали мені про те, як відбуваються різноманітні релігійні свята тут. І чесно кажучи я їм трішки заздрю. Бо це цікаво і я думаю що корисно. Адже семінаристи розповіли нам не тільки про зміст життя і смерті Христа, алей про низку загально людських чеснот важливих в житті кожної людини, зокрема про міцний шлюб, повагу до батьків, чесність».
«До призову на військову службу я намагався регулярно відвідувати церкву, — розповів рядовий Роман Бужора. — На подібних дійствах бував кілька разів. І я дуже вдячний, що у перед великодні свята брати-семінаристи знайшли можливість і час прийти до нас в частину. Бо вважаю що армія і духовність це поняття які міцно пов’язані між собою. На можна захищати і любити Батьківщину немаючі віри в серці і душі».
 |
Загалом командування 114 бригади тактичної авіації та 197 авіаційної бази дуже уважно і сумлінно ставляться до духовних потреб військовослужбовців. Після прибуття на службу нових солдат чи офіцерів, крім всього іншого вивчається і їх релігійна спрямованість. Часто буває так, що солдат строкової служби в своєму регіоні постійно відвідував церкву, та мав свого духовного наставника.
«Якщо ми бачимо, що до нас прийшла релігійна людина, і про це є скажімо лист — підтвердження від його духовного наставника, то ніхто і ніколи не робитиме перешкод у задоволені його духовних потреб, — наголосив заступник командира 197 авіаційної бази з виховної роботи підполковник Юрій Мухін. — Так само, командування частини не заперечує, якщо хтось з наших військовослужбовців захоче піти до сповіді тощо».
 |
Кожної неділі до гарнізону приходять священики різних конфесій, і будь-хто з військовослужбовців може вільно підійти до них та вдовольнити свої духовні потреби. В підрозділах частини є окремі куточки, де висять ікони та стоїть Біблія.
«Хочу сказати, що ми дуже вдячні командирам за таку відкритість та приязнь до нас, — наголосив брат Ігор. — Розуміючи, що перед нами можуть бути люди інших релігійних переконань, м намагаємось акцентувати наші промови до солдат та офіцерів на загально людських цінностях, які є пріоритетними у всіх релігіях. І якщо нам вдасться хоч щось змінити на краще в душах військо службовців, то я буду радий».
Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України
Comments are closed.