4,5 роки бореться за життя своєї єдиної дитини подружжя Марчуків з міста Яремче на Івано-Франківщині. Їхній син Василь від має вроджену пневмонію, ДЦП, але чи не найбільше йому дошкуляють епілептичні судоми, які вже стали щоденними, повідомляє ТСН.
Василько для подружжя Марчуків – дитина бажана. До зачаття вони готувалися: обстежилися у лікарів, зробили аналізи. Вагітність, каже Наталя, проходила добре. От тільки дитину вона майже на місяць переносила.
«Лікар сказав, що все буде добре, народиш сама. Я сама не могла народити, з мене його видавили. Коли він народився, він не плакав, сам не міг дихати, його підключили до штучного дихання», – розповіла мати.
Перший місяць свого життя Василько провів у реанімації. Невдовзі немовляті діагностували вроджену пневмонію та симптоматичну епілепсію, а у 9 місяців – ДЦП. Втім, батьки нікого не винуватять – усі свої зусилля нині спрямовують на лікування дитини.
Здоров’я Василька погіршується, він сам не те, що не ходить – навіть не сидить, не розмовляє, йому важко їсти.
«Щодня напади… Тому й боремося, хочемо, щоб він більше посміхався. Тільки щоб він не мучився», – каже Наталя Марчук.
Медики кажуть, що недуги дитини невиліковні, але її стан можан полегшити.
«Грамотна реабілітація може полегшити рухомий стан дитини, зняти спастичні явища, плегшити больові речі, а також зменшити частоту приступів», – каже лікар-невролог Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні Марта Олексин.
Допомогти Марчукам може відома німецька клініка, що під Мюнхеном. Однак вона приголомшила родину рахунком – майже 65 тисяч євро.
Молоде подружжя ці гроші збирає вже другий рік: чоловік їздить на заробітки, родина приймає туристів, збирає та продає гриби. Марчукам допомагає церква, однак досі і чверті необхідної суми немає.
«Він – моя єдина дитина. Щоб він був хоч трошечки здоровіший. Нехай він буде такий, як є, але без болі! Ми віримо, що люди небайдужі допоможуть нам», – не втрачає надії мати хлопчика.
Згідно з угодою з 1+1, Міжнародні Авіалінії України гарантують безкоштовні квитки для перельоту на лікування. Але поки летіти до Німеччини немає з чим. У вільний час Наталя бавить сина, а її чоловік місить тісто, а потім буде черга дружини – вона разом з волонтерами ліпитиме вареники для бійців у зоні АТО. Інакше, кажуть Марчуки, вони не можуть.
«Я думаю, люди, які мають свої проблеми, більші відчувають чужі», – пояснює волонтерка Христина Гнип’юк.
Допомогти родині Марчуків можна грошовим переказом на картку Приватбанку № 4149 4978 4519 1396. Отримувачем грошей виступає мати хлопчика Наталія Богданівна Марчук.
Comments are closed.