СВІЖЕ:

«В України та Сирії – одна проблема», – Диляр Таммо, сирійський курд, який восьмий рік живе у Франківську

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Він приїхав із Сирії в Україну у 2008 році – здобувати вищу освіту. За час навчання у виші вивчив українську мову та створив сім’ю з українкою. Та навіть далеко від дому не втратив національної ідентичності. Диляр Таммо – сирійський курд, який уже восьмий рік живе у Франківську – розповів «Репортеру» про життя сирійської спільноти в місті.

img_9755

 «Я закінчив школу в Сирії, і мій двоюрідний брат, який вчився в Україні, розповів, що сюди можна їхати вчитися, – розповідає Диляр дуже доброю українською. – Я подумав і вирішив, що треба їхати».

Україна зустріла його загубленою валізою. Тепер чоловік зі сміхом розповідає, як чотири години в київському аеропорту шукали людину, яка б англійською змогла пояснити, що багаж відправили в іншу країну.

Далі був рік життя в Одесі. Цей період Диляр називає уроком.

«Спочатку було важко. Особливо в гуртожитку. Було холодно, не було води, – розповідає він. – Та вже в Одесі ми зрозуміли, що треба звикати. Піти купити обігрівач, коли батареї погано гріють чи пізно починають працювати, поприбирати самому, якщо сміття на коридорі».

Каже, їхав до України з іншими очікуваннями: «Ще в Сирії мені брат говорив, що Україна буде в ЄС. Не зараз, треба почекати, й вона буде в Європі. Але самі бачите, що виявилося трохи по-іншому».

Після року в Одесі Диляр став студентом ІФНТУНГ і переїхав до Франківська. У виші вивчав буріння свердловин.

«Я не люблю офісну роботу. Сидіти за столом, за комп’ютером, – то не для мене, – каже сирієць. – Хочу на природі руками працювати. Це чоловіча робота».

В університеті чоловік навчався у групі разом з українцями. Каже, саме це дозволило швидко вивчити мову і знайти друзів серед місцевих. А зі своєю майбутньою дружиною Іриною Диляр познайомився, вивчаючи англійську.

img_9743

«Я навчаюсь в ІФНТУНГ, до іноземців ставлюся нормально, їхні залицяння мені були байдужі, – розповідає Ірина. – З Диляром почали спілкувалися як друзі, а потім усе переросло в щось більше. Подруга моєї мами одружена з курдом. Коли я дізналася, що Диляр теж курд, то вже мала інше уявлення».

На бажання молодих людей одружитися батьки обох відреагували спокійно.

«Не скажу, що відразу все було без проб­лем, але батьки сказали, що це моє життя, і якщо я впевнена, що це мій вибір, то вони його приймуть, – каже Ірина. – Зараз стосунки чудові. Диляр їздить в село на город, цього року білив стайню».

«Мої батьки теж сказали, що то мій вибір. Лише просили, аби я добре подумав, щоб потім не пожалів, – говорить Диляр. – Я вибрав одружитися й жити тут. І вони мене підтримали».

Шлюб пара брала двічі – і в церкві, і в мечеті. За їхніми словами, звикати до поєднання різних культур та релігій було не тяжко.

«Питання релігії ніколи не було. Бог один, – каже Ірина. – Я йду до церкви, він йде в мечеть. На Пасху він ходить з нами святити кошик, на Рамадан чи Курбан-байрам я йду з ним. Поєднувати дві культури і дві релігії цікавіше. Більше свят».

«У моєму рідному місті Калишли багато християн. Ми всі дружили, – говорить Диляр. – Дітьми дуже чекали на Пасху, бо в нас є традиція, що на свято дітям дарують дуже смачне печиво – паску. Тому мені не було тяжко звикати».

Взагалі Франківськ, за словами сирійця, досить комфортне місто для життя, не залежно від раси чи віросповідання.

«У 2009 році, коли я тільки приїхав, пам’ятаю лише у Франківську було близько тисячі сирійців, а курдів – більше сотні, – згадує Диляр. – Вчилися в ІФНТУНГ і в мед­університеті. Потім вони закінчили виші та почали роз’їжджатися. Хтось в інші міста, хтось за кордон, а хтось повернувся додому».

img_9710

За його словами, расизм є всюди. Та якщо не шукати проблем, то не знайдеш.

«Так, були випадки, коли студентів з інших країн питали, що вони тут роблять і чому сюди приїхали. Але зі мною такого не було, – говорить сирієць. – Хіба десь у маршрутці чи ввечері хтось у неадекватному стані може щось кричати. Але жити й працювати в Украї­ні загалом не є проблемою».

Однак за ці кілька років у місті залишилося трохи більше трьох десятків сирійців, а з них курдів, які вважаються в Сирії національною меншиною, – лише десять людей.

«У Сирії вже п’ять років йде війна. Україна закрила своє посольство. Віз не видають, – говорить Диляр. – З тими, хто залишився тут, тримаємо зв’язок. Раз на тиждень зустрічаємося, спілкуємося».

Більшість із тих, хто залишився в Івано-Франківську, створили тут сім’ї, а традиції тримаються навколо мусульманських і національних – як сирійських, так і курдських – свят.

«От нещодавно був Курбан-байрам, то ми зустрічалися в мечеті, що на вулиці Чорновола, – розповідає Диляр. – А в березні ми з дружиною їздили до Дніпра зустрічати наше національне свято Новруз – курдський новий рік. У Дніпрі зараз більше курдів».

У Сирії в Диляра залишилися батьки та сестра. Через війну поїхати до рідних чи їм приїхати в Україну неможливо.

«Не думаю, що повертатися додому для мене тепер варіант, – каже Диляр. – Ми з рідними час від часу обговорюємо новини. Ситуація там важка. Ми сподівалися, що буде краще, але, на жаль, все залишається так, як і п’ять років тому, а то й гірше. Вважаю, що війна в Україні та війна в Сирії – це проблема. Там, де Росія, там проблеми. Я вже собі зробив такий висновок».

Ірина й Диляр кажуть, що поєднувати дві культури і дві релігії цікавіше.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

chytomo 1200x628_2026
галич-літопис6
карта 2
ОСТАННІ НОВИНИ
922124324_3394524727411087_4852062777100145294_n
У ніч на 22 листопада росія випустила по Україні 186 безпілотників
hryhorii-kuhtar
Під час відпустки помер військовий Григорій Кухтар із села Іванівці
Тарабалка_05
​Мистецтво вижити: як регулярні майстер-класи стали тихою терапією в оздоровчому центрі мами загиблого льотчика
6b0022896b827149007388
Поліція оголосила п’ять нових підозр учасникам мережі кол-центрів, які працювали у Франківську, Києві та Дніпрі
окл-реабілітація2
«Повірити у власні сили»: як у Франківській ОКЛ допомагають відновитися після ампутацій, поранень та інсульту
пожежа-21-11-2
На Прикарпатті 21 листопада сталися дві пожежі — у Коломиї загинув чоловік
Президент-нагородження4
Двоє школярів з Івано-Франківщини отримали від Президента відзнаку «Майбутнє України»
устя-дтп
На Коломийщині мікроавтобус врізався в трактор із причепом — обоє водіїв у лікарні
chytomo 1200x628_2026
У Премії Читомо 2026 з'явилася нова номінація для локальних ініціатив - триває прийом заявок
Косів ТЦК-штраф
Суд оштрафував начальника Косівського ТЦК, де мобілізований місяць перебував зі зламаною рукою
IMG_0006
Як 13 років тому франківці вийшли на Євромайдан (ФОТО)
загасила ракету руками-любов шашкова
«Не розкладайте шланги, я вже загасила». Прикарпатка сама загасила уламок ракети водою з криниці
Прокрутка до верху