Люди Фото

Як працює друга равликова ферма на Прикарпатті «УхТи Равлик» (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
На Богородчанщині фермер вирощує мільйонні «стада» екзотичних їстівних равликів із найдорожчої у світі білої ікри.

Роман Хімчак із села Монастирчани – юрист за освітою і добре знаний на Богородчанщині майстер із виготовлення  меблів. Завжди активному і завзятому чоловікові не давала спокою ідея зайнятись чимось таким, чого ще немає в околиці, пише “Західний кур‘єр“.

«Ідея зайнятись оригінальним тваринництвом у мене визрівала вже давно. Проте я не знав, на чому зупинитись.  Спочатку думав розводити жаб або змій…  Але, напевне, половина села пов­тікала б або мене вигнали б з таким приплодом», – сміється господар.

На Івано-Франківщині господарство «УхТи Равлик» – вже друге «екзотичне» тваринництво. Початківцями у равлиководстві на Прикарпатті стали фермери на Городенківщині, відкривши у позаминулому році ферму «Покутський равлик».

Замисел Романа займатись равлиководством підтримав його швагро – бджоляр Андрій Хай, що проживає на Калущині. Першим каменем спотикання стала відсутність досвіду у розведенні середземноморських молюсків.

«На навчання ми їздили до Польщі та Литви, адже в Україні за курси равлиководства треба заплатити купу грошей та й отримати ґрунтовні знання навряд чи вдасться, – говорить Роман. – Маточне поголів’я теж замовляли з Польщі. Спочатку взяли 60 кг, але частина равликів загинула, тому докупили ще 60 кг. Ми розводимо середземноморський (Asper­sa Muller) вид равликів, який хоч і не такий м’ясистий, як, наприклад, Аspersa Maxima, зате має менше відходів».

Равлики, як і ведмеді, впадають у зимову сплячку на осінь-зиму. Зараз маточне поголів’я фермера «відлежується» у холодильній камері.

Сезон вирощування починається на початку березня. Саме тоді маточне стадо «будять» і переміщують із холодильника  до цеху репродукції.

На цьогорічний сезон фермери залишили 250 кг маточного поголів’я. У ре­продукційному цеху для цього створюються всі умови: відповідна вологість – 85%, тиша і контейнери із спеці­альною ґрунтовою сумішшю. А також обов’язкові щоденні водні процедури.

До теми: Равлики смакують у Копачинцях. Як працює перша равликова ферма на Прикарпатті (ФОТО)

«Щоранку десь о 8 ми будимо своїх равликів «літнім» душем. Адже ці тварини ведуть нічний спосіб життя, вдень вони неактивні. Після водних процедур вони пробуджуються і приступають до «любовних сцен», – розповідає чоловік.

Сезон вирощування починається на початку березня. Саме тоді маточне стадо «будять» і переміщують із холодильника  до цеху репродукції.

На цьогорічний сезон фермери залишили 250 кг маточного поголів’я. У ре­продукційному цеху для цього створюються всі умови: відповідна вологість – 85%, тиша і контейнери із спеці­альною ґрунтовою сумішшю.

М’якоть равлика — не єдина цінна його сировина. Найдорожчим його продуктом є біла ікра, яка впевнено завойовує смаки найвибагливіших гурманів світу. Сто грамів равликової ікри в Європі коштують приблизно 300 євро. Завдяки зовнішньому вигляду ікру равликів величають «перлинами Афродіти». Ікринки – великі, мають молочне забарвлення. Смак – унікальний  і дуже ніжний. Найвищу затребуваність цей вишуканий делікатес має у Франції, Японії та США.

Роман Хімчак тенденції світової кулінарії давно прослідкував і надалі планує збільшити популяцію равликів до такої кількості, щоб можна було реалізовувати ще й ікру. Але спершу треба віднайти на­дійний та постійний «канал» збуту. А також пройти сім кіл пекла з «дозвільно-сертифікаційною» тяганиною.

«Досить висока ціна ікри равликів ви­правдана, адже процес видобутку її досить трудомісткий і забирає багато часу, а також коштує дуже дорого. Адже один равлик виробляє близько 100 ікринок за рік, що дорівнює 4 г продукту», – говорить равликовод. Ще дорожчий і цінніший слиз, який використовують у косметології та медицині. Але це вже – друга історія».

Читайте також: Гончарі, равлики, старовинні мури. Молодий війт знає, як привабити туристів у села Прикарпаття (ВІДЕО)
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.