“А тепловізор — це реально?” Крик душі волонтера

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

До села Нікішине, що на південний схід від Дебальцевого, майже не доїжджають волонтери. Там тримає оборону 128 гірсько-піхотна бригада. Хлопці не збалувані увагою преси, їх не називають кіборгами, та й на кіборгів вони, мабуть, подібні мало. Принаймні Коля був би останнім, кого б мені спало на думку засоціювати не лише з технологічним монстром, а й з чимось військовим узагалі. Завжди уважний, навіть до дрібниць, інтелігентний інколи аж до оскоми, спокійний та привітний. Пригадую, він розповідав, як важко йому дався підйом на карпатську гірку Хом’як… здається, то було ще минулого літа…

4

І коли в день відправки мого чоловіка я побачила біля франківського військкомату Колю, мене навіть трохи попустило. Його (а значить і мого Андрія) просто не можуть відправити на війну! Він — воювати?! Що він має там робити не те, що без досвіду служби в армії, а навіть без військової кафедри, із абсурдним записом «діловод» у військовому квитку?! Тоді майнула обнадійлива думка, що їх просто потренують на полігоні, а потім поставлять на якийсь ближній блокпост.

Це було лише три місяці тому. Ні, це було вічність тому. Тоді ми ще дуже мало знали про наших чоловіків…

1

Наша п’ятихвилинна розмова переривається ледь не щохвилини.

— Як ви там?

— Нічого, тримаємося.

— Часто бомблять?

— Та постійно лізуть.

— Лізуть?!

— Ну та, лізуть з усіх боків. А бомблять так, для розминки.

Звісно, нас змінила війна. Нещодавно з пораненим десантником 95 бригади ми провадили майже світську бесіду про те, що ще рік тому видавалося б жахливим сном після переглянутого на ніч бойовика. Ми звикли до щоденних новин з фронту і намагаємося не брати їх близько до серця. Бо інакше жити стане геть неможливо. Але від сталевих ноток у зазвичай м’якому Коліному голосі… Вони досі дзвенять у моїй голові щоранку.

Часто, коли питаєш хлопців з передової, що їм потрібно, чуєш майже традиційну відповідь: «Та ніби нічого». Але коли починаєш розпитувати, а що ж у них є, з’ясовується, що майже нічого й нема.

3

— Рації, аптечки, буржуйки, спальники, теплі речі? — випитую за списком.

— Теплі речі — в кого як, рація одна, аптечок нема. Ір, а тепловізор — це взагалі реально? — раптове питання ва-банк, без особливих сподівань, навіть не прохання! І в його смс з переліком потреб тепловізора теж немає. Є дизельний генератор, бензопила, рації, біноклі, буржуйки, є купа батарейок, а також «кава та сигарети, скільки зможете». Усе це, а також кілька натівських аптечок, термобілизну, спальники, ящик шоколадок і багато всього іншого минулої суботи ми зібрали, привезли й передали їм особисто в руки. Хлопці жартували, що Святий Миколай загубився у календарі та прийшов до них на місяць раніше. Тішилися, мов діти. Та найбільше дякували за… чеські «іппшки» (ІПП — індивідуальний перев’язувальний пакет), бо ж вони там «розходяться, як гарячі пиріжки». Зі слів Колі, більше половини хлопців з їхнього підрозділу вже потрапили до шпиталю.

У понеділок він дзвонив знову. Картав себе, що забув попросити медичні ноші. Там знову бої. І того дня у них були і поранені, і загиблі.

Ми намагаємося жити далі. Поки вони борються за виживання — своє і наше. А я й досі не знаю відповіді на його запитання: «Ір, а тепловізор – це реально?».

2

Від редакції

Микола просив про нього не писати, але тепер, напевно, мусимо. У своїй колонці Ірина Гищук пише саме про нашого Колю — головного редактора сайту та журналіста газети «Репортер» Миколу Волкова. Це він після нетривалого навчання вже майже три місяці воює на Донбасі, незважаючи на поганий зір і не дуже здорове серце. І там таких багато.

Тепловізор «Пульсар HD50» коштує майже три тисячі євро. «Репортер» збирає гроші.

Номер картки ПриватБанку — 5168 7420 1862 8531 (Олександр Молодий).

Готівку можна приносити просто в редакцію газети (Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 99).

Цільове використання коштів гарантую.

Андрій Філіппський, редактор “Репортера”

Сторінка у Facebook — «Волонтерська група «Парк».

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

studnya-прохасько
lyapas-prohasko
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
філармонія_05
Поліція знайшла тих, хто розмалював обласну філармонію у Франківську
786900115_1677909977238585_696464347554071251_n
Клас просто неба та мікроскопи: в Івано-Франківську оновили міську дитячу екологічну станцію
1788514916_320439eb19ea166f0b14
Померла 12-річна дівчинка, яку збило авто в Микуличині
793245573_1080278601313035_561291178216625633_n
Поліція перевірила утримання тварин у Косові після відео в соцмережах
952e264d5e9b07f8314e6b483fe3621d
Банкнота 2000 грн офіційно увійшла в обіг
792147944_1394255519510820_8216304257829603224_n
У Верховині відкрили сучасне реабілітаційне відділення за понад 5 мільйонів гривень
793000789_1818357659612318_600447825737626487_n
Сім годин без розрізів: у ЦМКЛ Франківська лапароскопічно видалили пухлину підшлункової залози
790366528_1404544147721457_2012137581080681322_n
Нова сцена в підземеллі Ратуші: Франківський драмтеатр відкриває восьмий майданчик
788629749_1371100811845945_7575230573514428941_n
На Бельведерській у Франківську нога дитини застрягла у велосипеді — хлопчика визволяли рятувальники
zvedennya-henshtab
Ситуація на фронті: Сили оборони знешкодили 1440 загарбників і відбили десятки атак
степан
Прикарпаття втратило захисника Степана Корнберга
громова
«Є толерантні, але їх меншість». Як у Франківську працює ЛГБТ-організація «Інсайт»
Прокрутка до верху