Історія Статті Фото

Люди, імені яких… Ще трохи з життя пам’ятників і вулиць Івано-Франківська (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Продовжуємо тему вулиць, людей і пам’ятників у Івано-Франківську, яку почали в попередніх двох номерах.

Нині – ті, хто народився у ХХ столітті, пише “Репортер“.

Франківській Степан Бандера має «клонів» у Львові та Самборі
Непримиренні провідники

Якщо бути точним, то пам’ятник Степану Бандері стоїть не на його однойменній вулиці, а на Європейській площі, а вулиця там закінчується.

Це найбільший пам’ятник Франківська – загальна площа меморіального комплексу 560 кв м. Провідник стоїть на монолітній конструкції з бетону, вимощеній тротуарною плиткою. Всередині розташований Центр патріотичного виховання учнівської молоді імені Бандери.

Статую виготовив скульптор Микола Посікіра. Вона дуже нагадує роботи того ж митця у Львові та Самборі – усі в плащах, простоволосі та з рукою, притиснутою до грудей.

Люди, імені яких… З життя пам’ятників і вулиць Івано-Франківська

Відкрили монумент 1 січня 2009, на 100-річчя Бандери. Міському бюджету він обійшовся у 7 млн грн. Через те відмовилися від вартісного пам’ятника Шевченка у парку і встановили там подаровану роботу скульптора Лео Мола.

Через дев’ять років, 17 грудня 2017, на розі вулиць Мельника і Сахарова, відкрили пам’ятник головному політичному опоненту Бандери – Андрію Мельнику. Через розбіжності у засобах досягнення незалежності України, а також особисті амбіції, вони розкололи Організацію Українських Націоналістів на дві частини – ОУН (б) і ОУН (м). Між крилами точилася жорстока боротьба, навіть з людськими жертвами. Тепер їхніми іменами названі дві паралельні франківські вулиці.

Плита позаду Мельника трохи нагадує цвинтарну

Це перший пам’ятник Мельнику в Україні. Його виконав калуський скульптор Ігор Семак. Статуя невелика, без постаменту, у людський зріст. Усе більш-менш, якби не два моменти. Мармурова анотаційна плита позаду викликає якісь цвинтарні асоціації. А ще перед статуєю стоїть вулична огорожа, на яку причепили дорожній знак напрямку повороту, і тепер Андрія Мельника з вулиці Мельника майже не видно.

Два офіцери

Франківськ просто мусив вшанувати Євгена Коновальця – засновника ОУН. Дов­ший час не могли визначитись з місцем. Спершу хотіли ставити перед Будинком побуту на Січових Стрільців, у 2011 там навіть поклали камінь. Потім схаменулись і вирішили не тулити погруддя на тісному п’ятачку, а відкрити пам’ятник у скверику на вулиці Коновальця.

Полковник Коновалець зображений із порушенням форми одягу

Полковник прожив гідне життя – воював проти росіян в австрійській армії, керував корпусом Січових Стрільців у війську УНР, боровся з більшовиками, створив ОУН. Навіть у голландській еміграції Коновалець був загрозою для Сталіна, і той наказав його вбити.

Люди, імені яких… І знову з життя пам’ятників і вулиць Івано-Франківська (ФОТО)

Урочисте відкриття погруддя відбулося 21 жовтня 2012. Скульптор Семак працював два місяці і зобразив полковника у військовому мундирі, щоправда, з помилкою. На петлицях бачимо знаки Української Галицької Армії, в якій Коновалець якраз і не служив.

Ще одним бойовим офіцером, який зі зброєю боровся за вільну Україну, був Роман Шухевич. Довший час він очолював УПА, що самотужки билася з цілою радянською імперією.

Пам’ятник Шухевичу встановили біля однойменного ліцею

Вулиця Шухевичів з’явилась у Франківську ще в 1993, коли перейменували Чернишевського. Найславетнішим з родини був генерал-хорунжий УПА на псевдо Тарас Чупринка. Не зрозуміло, чого так довго зволікали з встановленням пам’ятника, але урочисте відкриття відбулося лише 23 травня 2019 року – на День Героїв. Його встановили біля гімназії № 2, яку у серпні того ж року перейменували на ліцей імені Романа Шухевича.

Пам’ятник виготовлений з бронзи, висота – 2,8 м, вартість – близько 1 млн грн. Автори: архітектор Євген Шатирко та вже знайомий нам скульптор Ігор Семак. Цікаво, що посли Ізраїлю та Польщі навіть протестували проти відкриття пам’ятника. Та нам своє робить.

Центр і периферія

Вулиця Ленкавського не належить до центральних, але вона добре відома франківцям, бо там є газконтора. Перед адмінбудинком стоїть пам’ятний знак ідеологу ОУН Степану Ленкавському. Його перу належить знаменитий «Декалог українського націоналіста», де викладені 10 моральних заповідей борців за волю України.

Пам’ятний знак Ленкавському робили коштом газовиків

Встановили пам’ятник коштом ВАТ «Івано-Франківськгаз» у 2001 році. Це дві монолітні брили червоного пісковику, покладені одна на одну, на верхній – барельєф Ленкавського. Виконав пам’ятник скульп­тор Василь Вільшук, але, на нашу думку, знак вийшов надто скромний. Через дев’ять років в Угорниках відкрили бронзовий пам’ятник Ленкавському роботи того самого майстра, який більше пасував би місту.

Місце для пам’ятника Чорноволу обране вкрай невдало

Лідер Народного Руху В’ячеслав Чорновіл неодноразово бував у нашому місті. Після загибелі у автокатастрофі, обставини якої досі до кінця не з’ясовані, вулицю Пушкіна перейменували на Чорновола. А в 2005 поставили бронзове погруддя, яке виготовив Василь Вільшук. Архітектурну прив’язку, за інформацією «Репортера», він робив сам, без архітектора, і тут бачимо прорахунок. Бюст затиснутий на майданчику між двома будинками і губиться на їхньому тлі – можна просто пройти повз, не побачивши погруддя. Натомість далі вулицею, перед парком, є сквер, в якому пам’ятник виглядав би просто ідеально. Певно, хотіли ближче до центра.

Олень, монстр, комсомольці. Пам’ятники, яких уже не згадає Франківськ (ФОТО)

12 серпня 1989 року в Івано-Франківську відбулася конференція Народного Руху. Того самого вечора біля автобусної зупинки на Кармелюка вбили активного члена організації, 27-річного інженера Романа Левицького. Злочин досі не розкритий. Є версія, що хлопця забили до смерті працівники КДБ, аби залякати інших.

Пам’ятник Роману Левицькому спеціально переробили на кам’яний, оскільки бронзовий регулярно нищили вандали

Наступного року сусідня вулиця Соц­змагання стала Романа Левицького. У другу річницю його загибелі на початку вулиці встановили пам’ятник із бронзовим барельєфом. Наприкінці дев’яностих монумент двічі плюндрували мисливці за кольоровими металами. Через те 2007 року на тому ж місці встановили пам’ятний знак із червоного пісковику роботи скульптора Василя Вільшука. Це триметрова стела з портретом Левицького, який огортають язики полум’я. Вони символізують ідею, за яку він віддав життя.

Автор: Іван Бондарев
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.