До редакції «Репортера» дійшла дивна інформація, що медики та освітяни Івано-Франківська зарплату отримують, а от їхні податки, зокрема єдиний соціальний внесок, залишаються несплаченими. Отже, і страховий стаж людям у Пенсійному фонді не нараховують, адже замість внеску бачать одні нулі. Ба більше, кажуть, мер ці гроші забирає на будівництво моста.
Версія малоймовірна, але куди ж тоді зникають гроші?
Без стажу й лікарняних
Міський голова Руслан Марцінків визнав, що заборгованість по ЄСВ є, але місто її поступово гасить. Про цю заборгованість можна і не довідатись, якщо не доведеться найближчим часом оформити пенсію або ж отримати лікарняний. Як пояснюють в обласному управлінні Пенсійного фонду, якщо немає зарахування страхового стажу, то розрахунки по лікарняних здійснюють, виходячи з мінімальної заробітної плати, а не з тієї, яка нарахована працівникові. Відповідно люди втрачають гроші.
З пенсією – ще складніше. Через несплату ЄСВ працівникові не зарахують роботу з лютого цього року, а саме з лютого тягнеться непогашений податковий борг франківських бюджетників. Відтак майбутньому пенсіонеру може не вистачити для отримання якраз цих кількох місяців. Тож доведеться чекати, доки податковий борг таки не погасить роботодавець – самостійно доплатити не вийде.
«Людям просто платять зарплату, але не сплачують єдиного соціального внеску – тих 22 % від фонду оплати праці. І людям не йде стаж, – говорить заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в області Роман Берчак. – Наразі місто заборгувало 60,6 млн грн ЄСВ, і я не знаю, коли вони збираються це виплатити. Сьогодні треба мати 26 років стажу, щоб йти на пенсію, а з наступного року – 27, і так буде рости до 35 років. Людина працює, розраховує на стаж, що коли досягне пенсійного віку, матиме необхідну кількість років. А коли вона приходить до нас, то ми їй кажемо, що в неї – порожньо, бо організація не сплачувала ЄСВ, і стажу для виходу на пенсію бракує. Ситуація складна».
Берчак розповідає, що були випадки, коли людина казала, що роботодавець за неї сплатив. Але плата за окремого працівника не проходить – Пенсійний фонд не бачить, за кого саме сплачено.
Роботодавець мусить оплатити внесок відповідно до фонду оплати праці й кількості працівників. А доки загальна заборгованість не погашена, стажу не отримує ніхто.
«Коли люди молоді, то їм це не болить. А коли підходить час пенсії, то може й кілька місяців не вистачити і доплатити сам він не може – мусить чекати, доки сплатить організація. Лише коли ви працюєте ФОПом, то можете доплатити за себе самі», – додає Роман Берчак.
За його словами, заборгованість з ЄСВ мають і райони. Періодично таке простежується у Тлумачі, Косові, Рогатині. Але якщо там борг і виникає, то райони його оперативно гасять. З 63 млн боргу, наразі 60 – не виплатив Івано-Франківськ.
Так, медики з міської дитячої лікарні вже написали скаргу до управління Пенсійного фонду про порушення їхніх прав. Працівники можуть йти зі скаргами й до фіскальної служби, роботодавця. Крім того, мають право ще й звертатися до суду, аби забезпечити сплату ЄСВ у судовому порядку. А перевірити, чи роботодавець сплачує ЄСВ, можна в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню «Стан розрахунків з бюджетом».
«Взяли Бога за бороду»
Ольга Смеречанська, заступниця начальника фінансово-економічного управління Пенсійного фонду в області каже, що фонд усіма способами намагається проінформувати бюджетників про можливі наслідки несплати ЄСВ. Пишуть листи на профкоми, на керівників підприємств, на міське фінуправління та до податкової про порушення прав застрахованих осіб. Але це єдине, що можуть зробити в цій ситуації, – Пенсійний фонд не має повноважень, щоб займатися стягненнями.
«До 2013 року ми мали право накладати штрафи, нараховувати пеню. Тепер нас позбавили цього і передали ці функції на фіскальну службу, тобто податкову, яка контролює виплату ЄСВ. А стягнення здійснюють два органи. З бюджетних установ – держказначейство, а з усіх решти – державна виконавча служба, – пояснює Ольга Смеречанська. – Так, за нашими листами до фіскальної служби, вимоги щодо стягнення ЄСВ передали в казначейську службу. Якщо на рахунку установи є кошти, то казначейська служба зобов’язана за документами провести безспірне стягнення. Але це не зовсім працює».
Смеречанська пояснює: коли установи здійснюють розрахунки через банк, то банки зобов’язані контролювати пропорційність. Тобто, якщо є виплата зарплати, то одну п’яту частину автоматично перераховують на ЄСВ. Або ж має бути довідка про те, що внесок було проплачено авансово. А у казначейській службі цієї норми нема. Там достатньо факту платіжного доручення, а дотримання пропорційності вони не контролюють. Тому важко довести порушення законодавства.
«За аналітичними дослідженнями, які ми проводимо, ми бачимо такі цифри: установа проводить заробітну плату і сплачує через казначейство, скажімо, 4 тис грн ЄСВ при тому, що мала перерахувати мільйонні суми – це все для того, аби був сам факт наявності платіжного доручення, інакше казначейство платіж не пропустило б», – говорить Ольга Смеречанська.
Каже, податкова заборгованість періодично виникала й раніше. Але якщо з кінця минулого року така ситуація була лише по окремих організаціях, то з цьогоріч – це вже тотальна практика для бюджетних установ.
Втім, для міського бюджету ця заборгованість не мине безслідно – на несплачений податковий борг накладаються фінансові санкції: 10 % від суми плюс 0,1 % за кожен день протермінування платежу. І що довше тягнеться борг, то більшою стає пеня.
«Ці фінансові санкції не закладаються в бюджет. Їх можна прирівняти до нецільового використання коштів – замість того, щоб їх спрямувати на виплату тієї ж зарплати, лізуть у мільйонні борги, – каже Ольга Смеречанська. – Проблеми з розрахунками є і в інших областях, але там якщо не перераховують ЄСВ, то і не виплачують зарплату. Законодавством передбачено таку пропорційність: на скільки вистачає зарплати, на стільки й оплачується ЄСВ. А у Франківську, щоб не було виступів через затримку зарплати, вони її виплачують, але без ЄСВ».
«Мерія думає, що взяла Бога за бороду. Людям зарплату виплачують. А нам – нічого», – додає Роман Берчак.
Борги закриє кредит
Заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна пояснює, що борг за ЄСВ – це наслідок недостатніх освітньої та медичної субвенцій.
«Така ситуація – по всій країні, хоча відповідальними за надання цих субвенцій є Міносвіти та Мінохорони здоров’я. Якщо у мене місячний фонд заробітної плати по освіті – 31 млн грн, а грошей нам за розподілом доносять 26 млн, то у нас – касовий розрив кожного місяця в 5 млн грн. Відповідно борги наростають, – говорить Сусаніна. – На сьогодні, щоб перекрити їх, місто вже спрямувало 61 мільйон. І ще 60 залишається сплатити до кінця року».
За словами Сусаніної, місто частково погасило борги за ЄСВ та ПДФО: 41 млн грн у жовтні та 32,5 млн грн – у листопаді. І до кінця року, якщо місто встигне отримати такий бажаний кредит, то й решту боргу обіцяють закрити. Втім, каже, що наступного року легше не буде.
«Надіємося, що наші документи по кредиту будуть розглянуті й піде взаємозаміна – ми зможемо погасити борги за рахунок позики, а свої кошти спрямувати на погашення боргів за зарплатою, – каже Вікторія Сусаніна. – Критична ситуація по медичній та освітянській субвенціях зберігається не лише у Івано-Франківську. Така ситуація – по цілій Україні. І у 2020 році буде ще гірше, бо тої субвенції, яку доводять по медицині на три місяці, вистачає на півтора. По освітянській субвенції – так само. А поставити заробітну плату меншою, ніж була минулого року, ми не маємо права – повинні або збільшити її, або утримати той рівень, який уже був. При цьому наступного року по мінімальній заробітній платі буде ріст у 13,6 %. Ми й мусимо заходити в кредити – щоб вивільнити кошти на загальний фонд оплати праці, бо багато переклали на місцевий бюджет».
Авторка: Ольга Суровська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.