Кажуть, що саме через твори мистецтва може говорити Бог. А як іще пояснити пророчість віршів, пісень, картин? Коли приходить час, їхні потаємні меседжі стають зрозумілими усім, але, на жаль, тоді, коли вже стається щось страшне. А якби можна було прочитати їх раніше, тоді можна було попередити війну?
У Музеї мистецтв Прикарпаття до Великодня відкрили виставку плащаниць і сакральних творів. В експозиції є ікона ХІХ століття – Христос на Оливковій горі з колекції отця Юрія Новицького.
Франківські фахівці робили реставрацію ікони, розчищали від бруду і зупинилися… На образі проявився лик Ісуса Христа у терновому вінку.
«У нашу майстерню ця робота потрапила ще у 2010 році, – розповідає художник-реставратор Валерій Твердохліб. – Почали розчищати від поверхневих забруднень і на якомусь етапі я побачив лик Ісуса. Зрозумів, що треба зупинитися. Воно не було в сюжеті ікони. Це щось нерукотворне. Це не афішувалося».
Власник ікони отець Юрій до цього ставиться спокійно та обережно. Але не може пояснити, що то таке. Чи там дійсно відбився лик, треба скликати спеціальну комісію, але отець Юрій нікуди не звертався…
У грудні минулого року в Краєзнавчому музеї презентували виставку сакральних творів до п’ятиріччя проекту «Врятуймо скарби разом». Головною її окрасою був релікваріум (скринька-мощівник) святого Пантелеймона. Він також випадково потрапив до наших реставраторів, спершу виглядав на звичайну скриньку. А коли почали розчищати, то виявили образ святого.
Це вже потім з’ясували, що Пантелеймон здавна вважався захисником воїнства. Наприклад, легендарний князь Ізяслав Ярославич носив його зображення на шоломі. Шанували Пантелеймона і запорізькі козаки.
«Мені здається, поява цього святого саме зараз, під час війни в Україні, є знаком для нас», – вважає Твердохліб.
За його словами, якісь знаки Валерій бачить навіть у своїх роботах. Так, картина «Ангел нової ери» написана ще у 2000 році. У цій роботі є кілька сюжетів і навіть пророцтв. Тут зображена дитина як символ нової ери, нової нації. З одного боку Софія Київська, а їй на противагу – вогні хмарочосів.
«Коли завалилися вежі-близнюки, то був перший знак того пророцтва, що нова ера починається з тероризму, зла, негативу, – говорить Твердохліб. – А очищення піде через Україну. Я вірю, що саме з України почнеться духовне відновлення людства. Так читаємо у пророцтвах. Поруч із дитиною я 15 років тому намалював старця, який передає їй свої знання, а навколо – душі-хрести. Це ті світлі душі наших солдат, які пожертвували найдорожчим, аби народилася нова нація».
А нещодавно на благодійному аукціоні «Хвилина» продали картину франківського художника Мирослава Яремака «Передчуття грози». Її він написав восени 2013 року, за кілька днів перед початком Євромайдану.
«Насправді все, що має якусь глибину і походить з переосмислення, з сутності, з праці – воно є неосяжне для людського розуміння, – каже Яремак. – Що глибша річ, тим вона чіткіше, більше і дальше відкривається. Мені здається, що інколи митцям вдається потрапляти в такі речі. Я не знаю, наскільки мені вдалося відкритися в цій чи іншій роботі. Склалося, що останнім часом малярство не продукується, але інколи виплескуються якісь роботи, коли ти мусиш щось зробити, бо не можеш інакше. Потім виявляється, що в цих речах є якесь узагальнення, яке можна дуже багатозначно потрактувати».
Деякі дослідники кажуть, що творчі люди можуть включатися у важливі світові процеси і виводити ту інформацію, яку отримали, на полотно, в музику, в пісні.
Музикант Олег Скрипка ще у 2011 році випустив мультяшний пластиліновий кліп на пісню «Щедрик». Там є історія про багатія, який ненавидить Різдво і всіляко намагається зруйнувати свято. І там є «Беркут», побиття сіговичків, заборона ялинок, колядок. Через що щедрувальники виходять на майдан відстоювати свої традиції. Це вам нічого не нагадує?
«Для чого важливі знаки? – каже Валерій Твердохліб. – Аби люди трошки більше і глибше могли зайти в себе, подивитися навколо. Господь відкриває нам очі багатьма способами. По життю нам завжди даються якісь знаки, підказки, просто ми не завжди бачимо їх у цьому динамічному світі. Ми кудись біжимо і не можемо зупинитися. А треба».
Comments are closed.